1.6.Промисловість, сільське господарство в районі розташування лісгоспу

Промисловість в районі розташування Богуславського лісгоспу спеціалізується в основному на переробці сільськогосподарської продукції і на виробництві будівельних матеріалів на базі місцевої сировини (граніту, глини). Це типовий сільськогосподарський район. Ведучою галуззю сільського господарства є землеробство – вирощування зернових і технічних культур. Добре розвинене тваринництво молоко-масляного напрямку.

Промисловість представлена цукровими заводами, плодокомбінатами, маслозаводами, консервними заводами, круп’яними заводами, кар’єрами по видобутку граніту, заводом по обробітку граніту (Богуславський дробильно-тесовий завод), цегляними заводами. Легка промисловість представлена фабрикою художніх виробів (м. Богуслав) та ін. Основними деревообробними підприємствами в районі являються Богуславський лісгосп і Богуславська меблева фабрика.

Потреба в деревині всіх категорій споживачів за рахунок лісових ресурсів району задовольняється на 76% . Рівень задоволення всіх місцевих споживачів у дровах досягає 90% . Біля 40% заготовленої в лісгоспі деревини вивозиться за межі обслуговуючих районів. Ввіз деревини в район розташування становить біля 15 тис.м³, ввозиться переважно деревина хвойних порід. Перевозки здійснюються

10

легко, оскільки район має розвинену дорожню сітку загального користування. В північній частині району з заходу на схід проходить залізниця Київ – Дніпропет-

ровськ з двома тупиковими коліями на Богуслав і Кагарлик. Основний прирейковий склад лісгоспу розміщено на станції «Вільшаниця», оскільки до неї тяжіють більшість лісових масивів. Через територію району проходить цілий ряд автомобільних доріг з твердим покриттям республіканського і обласного значень. Доповнювані районного і місцевого значення вони створюють сприятливі умови для транспортування лісоматеріалів.

1.7. Роль лісового господарства в економіці району

Ліси Богуславського лісгоспу мають важливе значення в економіці району. Лісистість району в цілому становить 21%. Найбільша лісистість по Богуславському адміністративному району – 24.2%, найменша по Миронівському – 16.4%. Колгоспам в районі належить 22% лісів загальною площею 10.9 тис.га і 2% радгоспам . Біля 25 тис.м³ деревини (дуба, ясена, граба) щорічно вивозиться за межі району і області для задоволення потреб населення в товарах широкого вжитку і продуктах побічного користування. Цехами лісгоспу випускається продукція переробки деревини. Реалізується населенню мед, березовий сік, лікарська сировина. Орні угіддя лісгоспу використовуються для потреб лісового мисливського господарства. В лісах проводиться випас приватної і колгоспної худоби.

Велика і захисна роль лісів лісгоспу, вони відіграють важливу роль у захисті ґрунтів від розмивів, ерозії, в попередженні руйнівних повеней, регулюванні стоку на водозборах, збереженні запасів і якості води. Ліси впливають і на клімат району, підвищують вологість повітря, відіграють вітрозахисну роль. Зелена зона навколо міст Богуслава і Таращі є фабрикою кисню. На полях колгоспів, вздовж залізниць і автомобільних доріг створені захисні смуги, вони захищають дороги від снігових заметів, виконують санітарно-гігієнічну роль.

4

ВСТУП

Ліси в наш час вкривають третину земної поверхні, тому їх вважають найважливішим компонентом біосфери. Роль лісів у житті людства багатогранна: вони не тільки задовольняють потреби людства в деревині, інших лісових продуктах, а й забезпечують належний гідрологічний режим рік, захищають ґрунти від ерозії тощо. Останнім часом значно зросло соціальне значення лісу, що обумовлено його здатністю покращувати навколишнє довкілля та благотворно впливати на організм людини.

Серед інших типів ландшафтів, ліси – найскладніші, тому що вони утворені багаторічними деревними рослинами дикими за своєю природою, що й обумовлює дуже складну природу лісу та його взаємодію з іншою рослинністю, тваринним світом тощо.

Ліси є об’єктом ведення господарства. Враховуючи довго тривалість їх росту і формування, ведення господарства в них – справа досить складна і потребує глибоких знань біології лісу. На відміну від корисних копалин ліси відносяться до ресурсів, які здатні відтворюватись. Ця якість лісу повинна завжди враховуватись при проведенні рубок.

Серед неспеціалістів поняття «лісівництво» часто ототожнюється з лісовим господарством. Для спеціаліста лісівництво асоціюється з лісо вирощуванням, насамперед з вирощуванням лісу для одержання деревини, а також для захисних, водоохоронних та інших цілей. На практиці неможливо успішно вирішити жодного питання, пов’язаного з посівом, посадкою лісу чи захисних насаджень, природним поновленням лісу, з подальшим формуванням насаджень при лісо вирощуванні та заготівлі деревини, не спираючись на закони життя і розвитку лісових насаджень.

Як бачимо, лісівництво є основою лісового господарства. На базі законів життя лісу, а також узагальнення результатів господарської діяльності людини в лісі розробляються методи активного впливу на ліс з метою покращення використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності і якості лісів.

У минулому лісозаготівлі, які велися ручним способом, а деревина вивозилася з лісу кіньми, рідко коли завдавали помітної шкоди лісу. Винятком були непродумані способи рубки. В другій половині ХХ ст. на лісозаготівлях почала використовуватись техніка, яка з одного боку, дозволяє збільшити обсяг заготівлі деревини, а з другого – завдає великої шкоди природі лісу, бо ущільнює ґрунт, призводить до ерозійних процесів тощо. Виникло протиріччя між лісоексплуатацією і лісівництвом, між механізацією процесів лісозаготівлі та поновленням лісу. Розв’язання цих протиріч – в пошуку компромісних підходів на основі єдиних природоохоронних цілей.

Саме тому, основною метою курсового проектування, є засвоєння матеріалу вивченого під час лекційних занять, для відточення навиків практичного застосування різних видів рубок та технологій їх проведення. Студент має знати і вміти застосовувати різні підходи до різних насаджень, типів лісорослинних

5

умов та умов місцезростання. Це дозволить більш ефективно і правильно використати наявні ресурси для виконання лісогосподарських робіт, при цьому

не змінюючи створених природою умов середовища в лісі, які є найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин і забезпечити як найкращі умови для природного поновлення в лісі, що є головним завданням лісівництва.

11