Контрольні питання

1. Суть реформування аграрного сектора економіки.

2. Форми власності та види організаційно-правових форм господарювання.

3. Види і характеристика сільськогосподарських підприємств.

4. Особливості розвитку господарських товариств і кооперативів.

5. Особливості організації фермерських і особистих селянських господарств.

6. Основні форми аграрних і агропромислових об’єднань і основні тенденції їх розвитку.

7. Особливості агропромислових асоціацій і агропромислово-фінансових груп.

8. Особливості організації агрохолдингу.

9. Суть і особливості функціонування спільних підприємств.

Тема 4. Організація використання землі

4.1. Розподіл земель за цільовим та господарським призначенням.

4.2. Види родючості ґрунту, якісна і економічна оцінка стану й ефективності використання земель.

4.3. Організація земельних відноси.

4.4. Організація землевпорядкування території аграрних формувань.

1. Розподіл земель за цільовим та господарським призначенням

Згідно з Земельним кодексом України її землі за цільовим призначенням поділяються на:

1. землі сільськогосподарського призначення (надані для виробництва сільськогосподарської продукції);

2. землі житлової і громадської забудови;

3. землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (природні заповідники, парки, ботанічні сади та ін.);

4. землі оздоровчого призначення (що мають природні лікувальні властивості);

5. землі рекреаційного призначення (використовуються для відпочинку населення, туризму, проведення спортивних заходів);

6. землі історико-культурного призначення (пов'язані з історичними подіями);

7. землі лісового фонду (лісове господарство, але без полезахисних лісових смуг);

8. землі водного фонду;

9. землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

З точки зору господарського призначення земельні угіддя аграрних підприємств поділяють на сільськогосподарські (придатні для виробництва певних видів сільськогосподарської продукції): рілля, багаторічні насадження (сади, виноградники), сіножаті, пасовища і несільськогосподарські (ліси і чагарники, землі під будівлями і водою, а також не пристосовані для сільськогосподарського використання – болота, солонці та ін.). У процесі експлуатації земельні угіддя можуть перетворюватися з одного виду в інший, тобто мають місце процеси трансформації.

За існуючою класифікацією земельних угідь у підприємствах ведеться облік кількості та якості земель. У цілому по країні він здійснюється у складі державного земельного кадастру землевпорядною службою Держкомзему України. Земельний кадастр – це сукупність даних про природні властивості земель, їх господарський і правовий стан. На жаль, наукового обґрунтованого Земельного кадастру в Україні поки що немає, що приводить до значних перекосів у розподілі земельних угідь. Наприклад, у 2001 р. 17,5 тис. аграрних підприємств обробляли 25,6 млн. га землі, а агрохолдинги – 0,2 млн.. На початок 2011 сільгосппідприємства обробляли майже на 7 млн. га менше, ніж 10 років тому, а площі агрохолдингів зросли в 50 разів – до 10 млн. га. Такі зміни не завжди позитивно відображаються на розвитку сільської місцевості (частина мешканців села можуть залишитись і без земельних ділянок, і без роботи).