8.2. Організація госпрозрахункових відносин на підприємстві

Організація госпрозрахунку всередині господарства пов’язана з створенням відповідної системи взаємовідносин колективів підрозділів з підприємством та іншими госпрозрахунковими одиницями. Для організації внутрішньогосподарського розрахунку необхідно:

- визначити на основі економічного аналізу підрозділи, що будуть переведені на господарський рахунок, і закріпити за ними на постійну землю засоби виробництва та робочу силу;

- розробити і затвердити загальними зборами підприємства Положення про внутрішньогосподарський розрахунок, до якого внести такі питання: порядок доведення планових завдань і характер взаємовідносин підрозділів з керівництвом підприємства; організація обліку та контролю за виконанням госпрозрахункових завдань; система матеріального і морального стимулювання за результатами господарської діяльності; порядок проведення підсумків роботи ( з урахуванням її економічної ефективності);

- розробити і довести до кожної госпрозрахункової одиниці планові завдання з виробництва продукції та ліміти матеріальних витрат і коштів.

Розрахункові відносини між сторонами можуть бути побудовані по-різному. У багатьох господарствах є досвід побудови відносин за допомогою розрахункових чеків (підрозділ, що одержує продукцію від іншого, оформлює відповідний чек, у якому вказується кому, за що і на яку він суму виданий). У даному разі керівники усіх підрозділів забезпечується чековими книжками.

У сучасних умовах можуть використовуватися 2 моделі внутрішньогосподарських відносин. По першій моделі підрозділ реалізує свою продукцію підприємству за розрахунковими цінами (Цр), що розраховуються за формулою:

Цр = Сн · (1 + ПРн),

де: Сн – нормативна собівартість одиниці продукції; ПРн – нормативний прибуток на 1 грн. затрат.

У даному разі внутрішньорозрахункові ціни повинні перевищити матеріальні витрати підрозділу, а також виплати за оренду землі і техніки, а доход (госпрозрахунковий), що залишається, використовується на платежі по господарству і доплату працівникам. Орендна плата за землю і техніку, які підрозділ бере у господарства в суборенду, виплачується підприємством.

Друга модель розрахована на те, що підрозділу за договором дано право самостійно реалізувати продукцію не лише внутрішньогосподарським підрозділам (за розрахунковими цінами), а й на ринку (за фактичними цінами). Одержана виручка використовується для орендної плати, обов’язкових платежів господарству і погашення матеріальних затрат. Госпрозрахунковий доход, що залишається, розподіляють за кінцеві результати виробництва. Ця модель на практиці може використовуватись у різних варіантах на основі укладених домовленостей. Головне – створити умови для більш раціональної праці й ефективного ведення підприємства.

8.3. Оцінка діяльності, формування і використання доходів госпрозрахункових підрозділів

Оцінка госпрозрахункової діяльності підрозділів господарства здійснюється за допомогою поточного обліку і контролю за розробленою системою з використанням необхідної документації. Головне завдання оцінки – виявити невикористані внутрішні резерви.

Особливо важливо проводити контроль за витратами в ході виконання госпрозрахункового завдання у зведеній відомості – реєстрі. В кінці кожного місяця керівники підрозділу звітують про затрати на оплату, одержані матеріальні цінності та надані послуги.

Заключною ланкою госпрозрахункових відносин є матеріальне і моральне стимулювання працівників (як постійних, так і сезонних та тимчасових). Система матеріального стимулювання передбачає основну і додаткову оплату праці, преміальні винагороди (це розглядається у наступній темі). Працівники повинні мати рівні можливості для досягнення однакових результатів роботи і нести матеріальну відповідальність лише за ті результати, які залежать від їх роботи. Суму спричиненого збитку відносять на збільшення витрат підрозділу, з вини якого це сталося.

Структурному підрозділу як суб’єкту товаровиробництва повністю належить вся новостворена вартість – госпрозрахунковий (валовий) прибуток, який використовується для необхідних платежів, фондів споживання та нагромадження (за першою моделлю). При цьому сума, що залишається, використовується підрозділом на оплати за кінцеві результати і на створення резерву. За другою моделлю величина заново створеної вартості повністю використовується підрозділом.