3. Організація внутрішньогосподарського транспорту

Сільськогосподарські виробничі формування використовують в основному автомобільний, тракторний, гужовий та внутрішній (транспортери, трубопроводи тощо) транспорт. Окремі підприємства використовують також річковий, повітряний та залізничний транспорт.

У аграрному секторі економіки розрізняють вантажі за пунктами відправлення (внутрішньогосподарські, позагосподарські), за ступенем використання вантажопідйомності, транспортабельністю (залежно від швидкості псування). Питома вага внутрішньогосподарських перевезень становить до 80 % за обсягом вантажів і 45 % за вантажообігом у тонно-кілометрах.

За ступенем використання вантажопідйомності вантажі поділяються на 4 класи:

І – високотранспортабельні (зерно, мінеральні добрива та ін.), які дозволяють використовувати вантажопідйомність на 100 %;

ІІ – картопля, буряки, коренеплоди (71-99%);

ІІІ – помідори, гарбузи (51-70%);

ІV – малотранспортабельні (сіно, солома, розсада, саджанці та ін.), перевезення яких забезпечує використання вантажопідйомності до 50 %. Питома вага тих чи інших вантажів обумовлює великі коливання на витратах по транспортних роботах.

Необхідну кількість транспортних засобів (Ктз) за їх видами визначають за формулою:

Ктз = Оз : Оа ,

де: Оз – загальний обсяг вантажоперевезень для даного виду транспорту (т);

Оа – обсяг автоперевезень на 1 автомобіль, що визначається за формулою:

Оа = Кр ∙ Ва,

де: Кр – кількість рейсів однієї машини за робочий період; Ва – вантажопідйомність автомобіля (т).

У свою чергу, кількість рейсів визначають за формулою:

Кр = Д ∙ Тд ∙ Кч ∙ 60 ,

Тр

де: Д – кількість робочих днів; Тд – тривалість робочого дня (год.); Кч – коефіцієнт використання робочого часу; 60 – вираження затрат часу в хвилинах; Тр – тривалість одного рейсу (хв.), що визначається за формулою:

Тр = 2Вп ∙ 60 + Тн + Тр ,

Ш

де: Вп – відстань вантажоперевезень (км); 2 – в два напрями; Ш – середня швидкість руху автомобіля (км/год); Тн – тривалість навантаження (хв.); Тр – тривалість розвантаження (хв.).

Робота автомобілів, як правило, вимірюється в тонно-кілометрах. Їх обсяг за автомобілями відповідної марки визначають за формулою:

От-км = Ктз ∙ Пр ∙ Ва ∙ Кп ∙ Кв ,

де: Ктз – кількість транспортних засобів; Пр – річний пробіг з вантажем автомобіля даної марки (км); Ва – вантажопідйомність автомобіля (т); Кп – коефіцієнт використання пробігу (0,5-0,6); Кв – коефіцієнт використання вантажопідйомності (0,9-0,95).

Економічна ефективність використання вантажного автотранспорту відображається в собівартості одного тонно-кілометра. Чим повніше використовуються машини і раціональніші витрати з їх експлуатації, тим нижче собівартість 1т-км. Наприклад, дослідження свідчать, що при використанні транспорту на збиранні зерна експлуатаційні затрати на 1 т збільшуються відповідно зростання радіусу (відстані) перевезень. Це пояснюється збільшенням витрат паливно-мастильних матеріалів на 1 т вантажу та зниженням продуктивності транспортних засобів.

Раціональній експлуатації автотранспорту сприяють використання автопричепів і найбільш повне завантаження машин, скорочення холостих пробігів (тобто підвищення коефіцієнта пробігу), стан доріг, механізація навантажувально-розвантажувальних робіт, упровадження прогресивних форм організації роботи і стимулювання праці водіїв тощо.