
- •Початок «перебудови» в срср та її особливості в Україні Основні етапи перебудови
- •1982 – 1985 Рр. – «парад Генсеків» - період короткочасного перебування при владі ю.Андропова та к.Черненко.
- •3 Ім’ям м. Горбачова пов’язане припинення «холодної війни»; 15 жовтня 1990 р. Він був удостоєний Нобелівської премії миру на знак визнання його визначної ролі в мирному процесі.
- •Етапи перебудови:
- •Реалізація політики прискорення:
- •Зміни в партійно-державному керівництві республіки:
- •II етап (1988 – 1991 рр.) – період активних політичних перетворень, курс на перехід до регульованої ринкової економіки.
- •Досягнення політики «гласності»:
- •Аварія на Чорнобильській аес
Початок «перебудови» в срср та її особливості в Україні Основні етапи перебудови
1982 – 1985 Рр. – «парад Генсеків» - період короткочасного перебування при владі ю.Андропова та к.Черненко.
Листопад 1982 р. – смерть генсека ЦК КПРС Л.І.Брежнєва.
Листопад 1982 р. - Лютий 1984 р. – Генсек ЦК КПРС – Юрій Андропов.
Лютий 1984 р. – Березень 1985 р. – Генсек ЦК КПРС – Костянтин Черненко.
Березень 1985 р. – прихід до влади М.С.Горбачова, який почав процес «перебудови».
Соціально-економічна криза вимагала докорінних змін в усіх сферах життя суспільства, які отримали назву «перебудова».
«Перебудова» – період в історії СРСР 1985-1991 рр., який характеризується курсом КПРС на виведення країни з гострої кризи та на оздоровлення суспільно-політичної, економічної та ідеологічної сфер життя.
Горбачов Михайло Сергійович
Радянський партійний діяч; у 1970 р. став наймолодшим у країні першим секретарем крайкому партії, а через рік – членом ЦК КПРС; працював на посаді секретаря ЦК з питань сільського господарства; брав участь у роботі Політбюро ЦК КПРС із розв’язання важливих державних питань.
З березня 1985 р. по серпень 1991 рр. – Генеральний секретар ЦК КПРС; під час спроби державного перевороту в серпні 1991 р. був усунутий від влади віце-президентом Г.Янаєвим та ізольований у Форосі; після відновлення законної влади повернувся на свою посаду, яку обіймав до розпаду СРСР у грудні 1991 р.; з березня 1990 р. по грудень 1991 р. – перший і останній президент СРСР.
З діяльністю М. Горбачова на посту глави держави пов’язані спроби реформування і демократизації в СРСР - «перебудова», яка закінчилася разом із розпадом Радянського Союзу; політика М. Горбачова досі отримує неоднозначні оцінки.
3 Ім’ям м. Горбачова пов’язане припинення «холодної війни»; 15 жовтня 1990 р. Він був удостоєний Нобелівської премії миру на знак визнання його визначної ролі в мирному процесі.
Спочатку термін «перебудова» означав лише поліпшення управління господарським механізмом, тобто використовувався у вузькому розумінні; згодом, цей термін став наповнюватись новим змістом означаючи: оновлення; модернізацію всіх сфер життя; очищення соціалізму від негативних нашарувань минулого; надання соціалізму гуманного, привабливого для народу вигляду.
«Перебудова» повинна була охопити основні сфери життя суспільства:
економіку (перехід від екстенсивних до інтенсивних методів господарювання);
внутрішню політику (демократизація суспільного життя);
зовнішню політику (припинення «холодної війни»);
соціальну сферу (поліпшення матеріального добробуту людей);
ідеологію (ліквідація цензури, гласність).
Етапи перебудови:
І етап (1985 – 1988 рр.) – період розробки концепції перебудови, здійснення перших економічних реформ, визрівання політичного курсу перебудови.
Квітень 1985 р. – квітневий пленум ЦК КПРС, який прийняв програму прискорення соціально-економічного розвитку країни.
Політика прискорення – це політика, яка передбачала розробку довгострокових заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток країни, широке впровадження досягнень НТР, реорганізацію управлінської структури, пріоритетний розвиток машинобудування, спробу вирішити традиційні соціальні проблеми – житлову, продовольчу, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку тощо.
Політика «прискорення» була утопічною за своєю сутністю і нічим не обґрунтована; вона передбачала: без суттєвих змін у системі виробничих відносин, форм власності й політичного устрою, до 2000 р. здійснити потужний економічний ривок і розв’язати традиційні соціальні проблеми радянського суспільства: продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного попиту, ліквідацію черг і дефіциту.