2.4. Захист ґрунтового покриву від небезпечних геологічних процесів

Процеси, пов’язані з проявленням внутрішньої енергії Землі, називають ендогенними, а викликані дією зовнішніх факторів (вітру, поверхневих вод) – екзогенними геологічними процесами.

Активна господарська діяльність призводить до інтенсифікації екзогенних геологічних процесів, які називають інженерно-геологічними або техногенними. Проте в природі часто поєднуються загрозливі явища природного і техногенного походження, що ускладнює їх передбачування, та регулювання, а значить збільшує їх загрозу та непередбачуваність наслідків.

Небезпечні геологічні процеси – це геолого-техногенні процеси, які негативно впливають господарські і промислові об’єкти певної території. Наприклад: землетруси, виверження вулканів, зсуви, селі – кам’яні та грязеві водні потоки, підтоплення або підвищення рівня ґрунтових вод, затоплення – утворення вільної поверхні води над землею, вихід рік з берегів, водна та вітрова ерозія, карстоутворення – крупні пустоти в результаті вилущування розчинних гірських порід (Одеса – катакомби), просадки поверхні ґрунту, характерні для лесових порід та районам над шахтами, абразія – руйнування ґрунту хвилями в береговій зоні моря, озера, водосховища.

Прийнято виділяти активний і пасивний захист ґрунтового покриву від небезпечних геологічних процесів.

АКТИВНИЙ захист включає інженерні і управлінські рішення.

До інженерних рішень належать:

1. зміна рельєфу схилу з метою підвищення його стійкості;

2. регулювання стоку поверхневих вод за допомогою системи поверхневого водовідводу; запобігання інфільтрації води в ґрунт і підстилаючі породи, протиерозійні заходи;

3. штучне пониження рівня підземних вод;

4. агролісомеліорація;

5. закріплення пухких і тріщинуватих порід на схилах;

6. будівництво споруд, що утримують схил.

До управлінських:

1. встановлення охоронних зон;

2. обмеження чи заборона руху транспорту та ін.

ПАСИВНИЙ захист це:

1. пристосування будівель до обтікання їх зсувами;

2. улаштування вловлюючи споруд.

Існують також протисуфозійні засоби (суфозія – це утворення пустот, тріщин, печер, просідання поверхні землі). Вони такі:

1. улаштування водонепроникних порід у місті виходу фільтраційного потоку;

2. дренажі для пониження рівня ґрунтових вод;

3. зворотні фільтри між шарами крупно- та дрібнозернистого матеріалу;

4. фільтраційні завіси для збільшення шляху фільтрації.

До протикарстових заходів належать:

1. заповнення карстових порожнин водою чи певними матеріалами;

2. створення штучного водоупору і протифільтраційних завіс, водозниження і регулювання режиму підземних вод;

3. організація відводу поверхневого стоку;

4. улаштування основ будівель і споруд нижче зони небезпеки карстових проявів.

Протиселевий захист – це побудова гребель, каналів, селеспусків, мостів.

Захист проти підтоплення – це формування рельєфу, водостоків, дренажів, які на підтоплених територіях часто застосовують у сукупності з підвищенням рівня території за рахунок штучного насипання чи намивання ґрунту.