3.6. Методика аудиту капіталу і розрахунків із засновниками

До складу власного капіталу суб'єкта господарювання входить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капі­тал, нерозподілений прибуток або непокритий збиток, вилучений капітал, неоплачений капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, цільове фінансування і цільові надходження. Власний капітал визначається чис­тими активами суб'єкта господарювання, тобто це різниця між вартістю майна, що належить суб’єкту і позичковим капіталом.

Аудитор, під час проведення перевірки власного капіталу, користується такими джерелами інформації:

статут підприємства, реєстраційна картка встановленого зразка, нота­ріально завірені зміни до установчих документів, протоколи загальних зборів акціонерів;

виписки банку, акти приймання-передачі основних засобів, накладні, довідки та розрахунки бухгалтерії, прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні доручення, журнал 7, Відомість 7.1, Відомість 7.2, Головна книга;

форма №1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати" форма №3 "Звіт про рух грошових коштів", форма №4 "Звіт про власний капітал", та інші джерела інформації.

При проведенні аудиту власного капіталу аудитор керується такими нормативними документами:

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність н Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (зі змінами і доповненнями);

Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 18.06.91 р № 1201 - XII (зі змінами та доповненнями);

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказами Міністерства фінансів України: 2 "Баланс"; 3 "Звіт і про фінансові результати", 4 "Звіт про рух грошових коштів"; 5 "Звіт про власний капітал"; 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах";

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язані, і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р.;

Міжнародні стандарти аудиту: 120 "Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту"; 200-299 "Відповідальність"; 300-,1>''

"Планування"; 400-499 "Внутрішній контроль"; 500-599 "Аудиторські докази"; 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудиту"; 620 "Вико­ристання роботи експерта";700-720 "Аудиторська думка та звітність"; 800-810 "Спеціалізовані сфери"; 900-930 "Супутні послуги";

МСЗО 2400 Завдання з огляду фінансових звітів;

МСЗВ 3000 Завдання з надання впевненості;

МСЗВ 3400 Перевірка прогнозованої фінансової інформації;

МССП 4400 Завдання з виконання погоджених процедур;

МССП 4410 Завдання з підготовки фінансової інформації;

ВПР Визнання професійної кваліфікації бухгалтерів;

МППП 1 Забезпечення якості професійних послуг.

Одним із основних показників, що характеризує розміри та фінан­совий стан підприємства - є статутний капітал. А отже найбільша увага при проведенні аудиту власного капіталу приділяється саме статут­ному капіталу.

Згідно чинного законодавства статутний капітал формується за раху­нок внесків власників (засновників) підприємства у формі грошових коштів, майна, нематеріальних активів у тих розмірах, які зазначені в установчих документах даного підприємства.

Методика аудиту визначається видом активу, яким здійснюється внесок засновника до статутного капіталу. Операції за внесками заснов­ників обліковуються на підставі даних первинних документів. Повнота

В своєчасність надходження грошових сум перевіряються аудитором за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків у національній та іноземній валюті. Вартість переданого обладнання, будинків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність, матері­альних цінностей, що надійшли, визначається на підставі протоколу зборів учасників або акту експертної оцінки у відповідності до чинного законодавства.

Важливим елементом перевірки власного капіталу є перевірка внесків у статутний капітал учасниками (засновниками) підприємства.

Фактичним надходженням внесків у статутний капітал вважається момент:

складання актів приймання-передачі основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтверджують надходження цих об'єктів на підприємство, коли внесками є основні засоби, матеріальні та нематеріальні активи;

дата зарахування на рахунок у банку чи внесення у касу підприємства, якщо внесками є грошові кошти.

Зіставлення розміру внеску засновників у статутний капітал, який зафіксований в установчих документах із величиною заборгованості за рахунком 46 "Неоплачений капітал", а також із встановленими строками її погашення дозволяє перевірити повноту і своєчасність внесків заснов­ників до статутного капіталу. Не вкладені кошти засновників зменшують реальний розмір статутного капіталу.

Аудитор, при перевірці правильності розподілу прибутку між учас­никами підприємства або спрямуванням прибутку до статутного капіталу резервного капіталу, керується Положенням (стандартом) бухгал­терського обліку 5 "Звіт про власний капітал", в п. 13 якого визначаються "Внески учасників" як дані про збільшення статутного капіталу підпри­ємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або змен­шення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Аудитор перевіряє наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства, оскільки існує можливість зменшення власного капіталу внаслідок виходу учасника, випуску або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

Наступним етапом аудиту є систематизація та узагальнення виявлених відхилень в обліку статутного капіталу у відповідності із діючими норма­тивними положеннями, а також обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Одним із елементів аудиту є перевірка правильності встановлених нормативів відрахувань у резерви і величини самих резервів, достовірність даних інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів. Суми які є зайвими, - сторгуються, а які є недостатніми - до нараховуються.

Обґрунтованість внесення резервних сум на рахунки виробничих витрат встановлюють на підставі записів за дебетом рахунків 2 1 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" і кредитом рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

За рахунком 67 "Розрахунки із учасниками" узагальнюється інформація про розрахунки із засновниками. Розрахунки за нарахованими дивідендами обліковуються на рахунку 671, а розрахунки за іншими виплатами - на рахунку 672.

Доходи учасників від участі в капіталі підприємства відображаються за дебетом рахунку 44 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" і кредитом рахунку 67 "Розрахунки з учасниками".

У разі відсутності або недостатності прибутку для виплати доходів, але за наявності зобов'язань, передбачених законодавством або заснов­ницькими документами, щодо виплати доходів за рахунок резервного фонду нарахування виплат відображається за дебетом рахунку 43 і кредитом рахунку 67. За дебетом рахунку 67 здійснюється виплата нара­хованих сум доходів, а за кредитом - рахунків обліку грошових коштів. За дебетом рахунку 67 здійснюється виплата доходів від участі в статут­ному капіталі підприємства продукцією цього ж підприємства, а за кредитом рахунків обліку реалізації вщповідних цінностей. За дебетом рахунку 67 відображаються суми податку на доходи від участі в капіталі, що підлягають утриманню у джерела виплати, а за кредитом рахунку 64 відображаються розрахунки за податками і платежами. Аналітичний облік за рахунком 67 ведеться по кожному із засновників.

Вагоме значення при перевірці розрахунків із засновниками має пере­вірка організації обліку і виплат дивідендів. При цьому слід враховувати, що товариство має право ухвалювати рішення про виплату дивідендів та розміщеними акціями раз на рік.

За кожним типом (категорією) акцій товариство зобов'язане виплатити дивіденди. Зазвичай вони виплачуються грошима, а у випадках, перед­бачених статутом іншим майном.

Виплата річних дивідендів, щоквартальних, піврічних, а також розмір дивіденду і форми виплати за акціями кожної категорії (типу) прий­мається загальними зборами акціонерів за рекомендацією виконавчого Органу товариства.

Надмірно сплачені дивіденди можуть бути повернуті акціонерами або враховані в рахунок майбутніх виплат дивідендів, якщо за підсумком року акціонерне товариство отримує збитки або меншу суму прибутку, ніж за півріччя.

Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах регламентуються ПК )БО 6, і саме відповідно до нього дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Порядок виплати дивідендів: в першу чергу здійснюється виплата за привілейованими акціями, а потім - за простими. Рішення про виплату ні віденців за акціями до повної сплати всього статутного капіталу за номінальною вартістю акціонерне товариство не може приймати. Розмір дивідендів встановлюється у відсотках або у сумі на одну акцію.

При організації обліку розрахунків із засновниками і формуванні статутного капіталу найчастіше зустрічаються наступні помилки:

сума, відображена в засновницьких документах не відповідає залишку за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал";

внесення засновниками своїх часток до статутного капіталу не в повному обсязі або взагалі невнесення;

У невиплата дивідендів за привілейованими акціями;

неправильне відображення вилучення із статутного капіталу розміру внеску засновника;

документи щодо відображення формування статутного капіталу оформлені невідповідно або прострочені;

У безпідставне виправлення в документах;

відсутність оригінальних або нотаріально завірених підтверджу­ючих документів;

неправильне оформлення документів і операцій;

невідповідність ведення обліку нормативним документам.

При виявленні порушень в обліку дії аудитора регламентуються існу­ючими нормативними документами, і зводяться до наступного:

якщо виявлені аудитором порушення не впливають на законність функціонування підприємства, то такі порушення відображаютьсяв аналітичній частині аудиторського висновку, при цьому аудитор видає позитивний висновок;

якщо виявлені аудитором порушення впливають на законність функціонування підприємства, то такі порушення відображаються в аналітичній частині аудиторського висновку.