Зміст професіограми

Завдання № 5. Рольова гра «Талант чи педагогічна майстерність?»

Мета гри: визначення майбутніми інженерами-педагогами різниці між талантом та педагогічною майстерністю;

сформувати практичні уміння щодо володіння технологією рольової гри.

1. Навчально-педагогічна ситуація: Талант чи педагогічна майстерність ?

(Студентів до занять ознайомлюють з цією ситуацією).

Викладачі розмовляли про труднощі педагогічної праці та критерії її оцінки.

Думки розділилися.

– Справа не в особливому таланті, – сказав Ігор Федорович, викладач електротехніки, а звичайній майстерності. Я вважаю, що кожний викладач за бажання й наполегливості може стати майстром своєї справи. У цьому педагогічна професія нічим не відрізняється від будь-якої іншої.

Йому відповів Петро Іванович, завідувач лабораторії. – Певною мірою Ви маєте рацію, проте це не означає, що педагогічного таланту не існує.

– А що Ви розумієте під словом «талант»? Як я вважаю, талант може бути у поетів, артистів, винахідників. Але у педагогів?

– А Макаренко, по-Вашому, не талант?

– Як письменник?

– Ні, як педагог.

– На мій погляд, Антон Семенович Макаренко був великим майстром своєї справи. Він сам говорив, що в педагогіку прийшов випадково, не відчуваючи до неї покликання. Батько Макаренка вирішив, що син буде вчителем, і він став ним. Спочатку в нього не все виходило, але зрештою навчився, став майстром своєї справи. А майстром може стати кожний, якщо він сам працюватиме, вважав Антон Семенович. На мою думку, краще не скажеш.

– Частка істини у цьому є. Проте, це не заперечує того, що педагогічний хист існує. Доказ того – педагогічний талант самого Макаренка. Те, що сам він про це не говорив і, навіть, стверджував протилежне, свідчить, передусім, про його скромність і бажання наголосити на великому значенні у педагогічній діяльності праці; крім того, відкидаючи наявність у себе педагогічного хисту, він, тим самим, визнавав його в інших.

– Шановні колеги, – не витримав викладач спецтехнології Андрій Петрович. Перш ніж сперечатися, слід визначити причину суперечки. Ще Аристотель говорив, що, розпочинаючи обговорення якогось питання, треба спочатку дійти згоди щодо понять, які вживатимуть співрозмовники, щоб розуміти під ними одне й те саме. Адже інакше можна сперечатися нескінченно.

– Ви, безперечно, маєте рацію, Ігор Федоровичу, – сказала майстер виробничого навчання Марія Іванівна. – Ви намагаєтесь з’ясувати, чи існує педагогічний хист. Однак, насамперед, треба з’ясувати, що таке талант взагалі. Наскільки мені відомо, талант – це природжена якість, особлива обдарованість від природи.

– Щодо художника, поета, тут все зрозуміло, – втрутилась у розмову Віра Григорівна, викладач спеціальних дисциплін. – Людина, яка не має музичного слуху, не може стати музикантом. Педагогом же може працювати будь-хто, якщо він знає свій предмет, любить учнів, має такі якості характеру як доброта, чесність, скромність, уміє зрозуміти стан учнів, проникнути в їхній внутрішній світ. А оскільки таких людей більшість, отже, люди володіють педагогічним талантом. Але талант – це рідкість, … це особливі природні дані. Ольго Іванівно, – звернулася Віра Григорівна до молодого викладача, – як Ви гадаєте? Чи потрібні якісь особливі природні дані для того, щоб викладати свій предмет?

– Мені важко сказати. Я ж працюю у професійному ліцеї недавно. Безумовно, інженер-педагог, насамперед, має знати свій предмет і методику його викладання. Але цього замало. За час своєї роботи я дійшла висновку, що головною метою викладача є його здатність до узагальнень, уміння створити на занятті сприятливий психологічний клімат спілкування. Якщо викладач від природи не комунікабельний, йому важко викладати.

– Так, – продовжив розмову Ігор Федорович, – треба вміти впливати на учнів, змушувати їх слухати себе. Ніхто не заперечує, що цим потрібно володіти від природи. Але ж цього можна навчитися. Якщо ж не знатимеш предмет й методику його викладання, то не отримаєш гарних результатів у педагогічній діяльності.

– Талановитий педагог, викладач-майстер навіть сам не завжди може пояснити, у чому його талант, – звернулася до колег заступник директора Олена Семенівна. – Якщо запитати у талановитого артиста, як йому вдається так чарівно грати або співати, що він вам відповість? Так, мабуть, і талановитий педагог. Слухаєш інколи розповідь такої людини про свій досвід і ловиш себе на думці, що й ти робиш те саме, так само готуєшся до занять, плануєш їх, стежиш за своєю поведінкою, а результатів таких не досягаєш. Педагогом потрібно народитися – ось що головне …

2. Методичні рекомендації

Між студентами слід розподілити такі ролі: педагог-ерудит, двоє опонентів, двоє консультантів, рецензенти кожної ролі та троє експертів. Усі учасники гри одержують короткі інструктивні вказівки щодо виконання ролей.

Щоб бути максимально активним під час гри, її учасники, крім ознайомлення із ситуацією, мають уважно вивчити рекомендовану літературу, урахувати власний досвід.

3. Інструктивні вказівки виконавцям ролей

Педагог-ерудит – готує 10-15-хвилинне повідомлення, структурні схеми, дає визначення й стислу характеристику складових педагогічної майстерності викладача.

Опоненти – виступають з принциповими запереченнями щодо змісту повідомлення.

Рецензенти – виступають з критичним аналізом змісту повідомлення і вносять конкретні пропозиції.

Консультанти – дають поради і консультації всім учасникам як під час підготовки, так і у процесі гри.

Експерти – за п’ятибальною шкалою оцінюють дії кожного учасника, мотивуючи й аргументуючи свої оцінки.

4. Хід гри

Гру веде викладач. Учасники розміщуються за столами з відповідними табличками. Педагог-ерудит виступає з повідомленням «Що таке педагогічна майстерність інженера-педагога?» і демонструє підготовлені ним схеми. Після його відповідей на запитання слово надається опонентам, рецензентам і всім бажаючим.

Результатом гри має стати вироблення всебічного, широкого наукового визначення педагогічної майстерності та її складових. Учасники колективно складають схему, аргументуючи доцільність і важливість кожної складової.

Наприкінці гри експерти оцінюють дії всіх учасників. Викладач оцінює ефективність гри і внесок у досягнення мети кожного учасника, підбиває підсумки, надає поради молодим інженерам-педагогам.

У ході обговорення можна обговорити наведену нижче пам’ятку «Поради молодим інженерам-педагогам».