Розділ іі. Аналіз результатів дослідження професійного вигорання правоохоронців

2.1 Огляд вибору методів дослідження.

Метою нашого дослідження ми взяли дослідження та діагностику емоційного вигорання, що включає різні підструктури особистості.

Завдання нашого дослідження :

1.Проведення тестування за допомогою методик «Діагностика психічного вигорання ( А. А. Рукавишников), «Шкала суб’єктивного благополуччя”.

2.Виявлення різних рівнів психічного вигорання у людини.

3. Порівняння результатів психічного вигорання правоохоронців у яких 5 років стажу та 10 років стажу і більше.

У дослідженні використовуємо методику «Діагностика психічного вигорання ( А.А. Рукавишников) » , яка спрямована на визначення різних компонентів психічного вигорання.

Методика включає такі шкали:

- психоемоційне виснаження;

- особистісне віддалення;

- професійна мотивація;

Інтерпретація шкал

Психоемоційне виснаження - процес вичерпання емоційних, фізичних, енергетичних ресурсів професіонала, що працює з людьми. Виснаження проявляється в хронічному емоційному і фізичному втомленні, байдужості і холодності по відношенню до оточуючих з ознаками депресії і роздратованості.

Особистісне віддалення – специфічна форма соціальної дезадаптації професіонала, що працює з людьми. Особистісне віддалення проявляється в зменшенні кількості контактів з оточуючими, збільшенні роздратованості і нетерплячості в ситуаціях спілкування, негативізмі по відношенню до інших людей.

Професійна мотивація - рівень робочої мотивації та ентузіазму по відношенню до роботи альтруїстичного змісту. Стан мотиваційної сфери оцінюється таким показником, як продуктивність професійної діяльності, оптимізм і зацікавленість в роботі, самооцінка професійної компетентності і ступеню успішності в роботі з людьми.

Нижче наведені життєві прояви психічного вигорання на різних системних рівнях.

Шкали ПВ	Прояви психічного вигорання на рівнях:
	Міжособистісному	Особистісному	Мотиваційному
Психоемоційне виснаження	Психічне виснаження. Роздратованість. Агресивність. Підвищена чутливість до оцінки інших.	Низька емоційна толерантність, тривожність.	Небажання іти на роботу. Бажання скоріше закінчити робочий день. Поява прогулів.
Особистісне віддалення	Небажання контактувати з людьми. Цинічне негативне відношення до людей.	Критичне відношення до оточуючих і некритичність в оцінці самого себе. Значення своєї правоти.	Зниження включеності в роботу і справи інших людей. Байдужість до своєї кар’єри.
Професійна мотивація	Незадоволеність роботою і відношенням в колективі.	Занижена самооцінка, незадоволеність собою як професіоналом. Відчуття низької професійної ефективності і віддачі.	Зниження потреби в досягненнях.

Використаємо також такі методики як «Діагностика професійного вигорання» ( К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н.Е. Водоп’янової).

Методика націлена на вивчення ступеня професійного вигорання.

Методику «Шкала суб’єктивного благополуччя”. Представляє собою скринінговий психодіагностичний інструмент для вивчення емоційного компонента суб’єктивного благополуччя або емоційного комфорту. Суб’єктивне благополуччя включає три критеріальних ознаки. Благополуччя оприділяється по зовнішнім критеріям, таким як добро діяльне, «правильне» життя. Такі критерії отримали назву нормативних. У відповідності з ними людина відчуває благополуччя, якщо вона володіє деякими соціально-бажаними якостями; критерієм благополуччя є система цінностей, прийнята в даній культурі.

Визначення суб'єктивного благополуччя зводиться до поняття задоволеності життям і пов'язується зі стандартами респондента у відношенні того, що є гарним життям.

Третє значення поняття суб'єктивного благополуччя тісно пов'язано з повсякденним розумінням щастя як переваги позитивних емоцій над негативними. Це визначення підкреслює приємні емоційні переживання, які або об'єктивно переважають в житті людини, або людина суб'єктивно схильний до них.

Процедура дослідження:

досліджуваним пропонується твердження даного тесту [див.дод.1], що стосуються почуттів, пов’язаних з роботою. Потрібно прочитати висловлювання і вирішити чи відчували ви щось подібне. Якщо у вас не виникало подібного почуття, поставте відмітку в колонці « ніколи» навпроти порядкового номера твердження. Якщо у вас подібне почуття було присутнє постійно, то поставте відмітку в колонці « зазвичай» , а також відповідно з відповідями « рідко» та « часто».

.ru