Висновки:
1.
Самовиховання має соціальну природу й
тому тісно пов'язане з конкретними
соціально-історичними умовами, з
характером суспільних відносин, з
вихованням як суспільним явищем (у першу
чергу е вихованням у колективі).
Самовиховання - органічна складова
частина виховання, а не індивідуальне
доповнення до нього. Причому основною
ланкою виховного процесу є взаємозв'язок
виховання в колективі із самовихованням.
Формування колективу й самовиховання
його членів - єдиний, цілісний процес.
2.
Сполучною ланкою між вихованням і
самовихованням є діяльність особистості.
От чому необхідно виявити тип відносин
вихованця з навколишнім його миром,
активізувати його діяльність, через
неї організувати самопізнання й
самовдосконалення особистості.
10
