Лекція 2. Самовиховання як соціальне явище

ПЛАН

1. Філософські та педагогічні погляди на проблему самовиховання

2. Роль первинного колективу у формуванні особистості

3. Типи відносин з навколишнім середовищем

Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавницький центр «Академія», 2003. – 576 с.

2. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия. – Мн.: «ХЭЛТОН», 1998. – 399 с.

3. Кочетов А.И. Педагогические основы самовоспитания. М.: «Знание», 1974.- 64 с.

4. Кузьмінський А.І., Вовк Л.П., Омеляненко В.Л. Педагогіка: завдання, ситуації: Практикум. – К.: Знання – Прес, 2003.- 429 с.

5. Мазуха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник.- Київ, Центр навчальної літератури, 2005.- 232 с.

6. Педагогика: Учебн. пособие для учащихся пед. уч-щ по спец. № 2009 «Муз. воспитание» / Л.Р.Болотина, С.П. Баранов, Л.Г.Семушина и др.; Под ред. Л.Р.Болотиной и др. – М.: Просвещение, 1987. – 288 с.

7. Трихін І.О. Шпак О.Т. Основи шкільного виховання: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004 – 368 с.

8. Фіцула М.М. Пед-ка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. К.: «Академвидав», 2005

9. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 2003.- 560с.

1.Філософські та педагогічні погляди на проблему самовиховання

Філософська й педагогічна думка виходить із активної позиції людини в вихованні, зв'язує самовиховання із завданням всебічного розвитку всіх членів суспільства. Часто підкреслюється важливість високої самосвідомості й самодисципліни, особиста відповідальність людини перед суспільством за свій моральний вигляд, ділові якості й професійну майстерність.

Уже сам характер зв'язку особистості й суспільства припускає зв'язок будь-якої соціальної діяльності із самовихованням особистості. Жити в суспільстві, не розвиваючи своїх сил і здатностей, стає неможливо. Самовиховання кожного - владна вимога життя, і борг школи - готовити до цьому підростаюче покоління.

Самовиховання забезпечує інтенсивний розвиток всіх тих духовних сил, які потрібні для прогресивного розвитку особистості. Розвиток самосвідомості й самоврядування в ході роботи над собою сприяють єдності свідомості й поводження. Тим самим самовиховання необхідно й для рішення однієї з кардинальних проблем формування нової людини, що вміє думку перетворити в дію а кожну дію глибоко усвідомлювати. На цій основі проявляється міцність переконань, формуються навички комуністичного поводження. У цілому самовиховання формує якості, необхідні для свідомого високоморального поводження й активної суспільно корисної діяльності.

Революційні перетворення охоплюють всі області життя людей і вимагають усе більше високого рівня розвитку кожного члена соціалістичного суспільства. Самовиховання й самоосвіта стають процесами постійними, всебічній і загальними, на їхній основі здійснюється гармонійний зв'язок особистого й суспільного в духовному житті радянських людей.

Послідовний розвиток соціалістичної демократії, залучення усе більше широких мас до керування країною, суспільними справами, активний відгук кожної радянської людини на події суспільного й політичного життя в нашій країні й за рубежем, прагнення у всьому розібратися є характерними рисами сьогоднішнього соціального розвитку. Бурхливий розвиток і взаємодія наук, лавінообразний ріст інформації, розширення можливостей її передачі, культурний і науковий обмін між країнами, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, розширення сфери людського спілкування й т.д. зробили неминучої революцію в духовному житті людей.

Ріст активності людей знаходить висвітлення в русі за комуністичну працю, у постійному підвищенні продуктивності праці, розширенні сфери спілкування й обміну виробничим досвідом, у колективній і особистій творчості. Всі ці форми активності членів суспільства так чи інакше вимагають постійного самовдосконалення, всебічної роботи над собою.

Проблему гармонійного сполучення суспільного й особистого, зв'язку суспільства й особистості не можна вирішити без виховання суспільної спрямованості особистості, саморегуляції, самодисципліни.

Суспільство служить чоловік одним з найважливіших засобів саморегулювання й самовдосконалення. Сам процес розвитку людини вимагає усе більше й більше зробленого соціального середовища, що забезпечує більшу глибину й всебічність цього розвитку. Фактично саме так і виходило: кожний новий суспільний ладо створював більше сприятливі умови для розвитку особистості. При соціалізмі трудящі беруть керування суспільством у свої руки для того, щоб забезпечити оптимальний соціальний розвиток і одночасно вперше в історії людства створити умови для всебічного розвитку особистості. Ф.Энгельс мріяв саме про такий час: «Люди, що стали, нарешті, панами свого власного суспільного буття, стають внаслідок цього панами природи, панами самих себе - вільними» .