58.Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОХОРОНІ ПРАЦІ Соціальне партнерство – це такий тип і система відносин між працедавцями і найманими працівниками, при яких в рамках соціального миру відбувається узгодження їхніх найважливіших соціально-трудових інтересів.

На практиці соціальне партнерство виступає в якості альтернативи всякій диктатурі класу або особи і є цивілізованим (мирним) методом розв’язання соціальних конфліктів.

Головною функцією системи соціального партнерства є недопущення руйнівних страйків та створення умов для динамічного розвитку виробництва і забезпечення належного рівня доходів найманих працівників.

Основою соціального партнерства є принцип співробітництва між роботодавцями і найманими працівниками, який реалізується у формі ведення переговорів, укладенні колективних договорів, узгодженні проектів нормативно-правових актів, консультацій при прийнятті рішень між суб’єктами соціального партнерства на всіх.

До сфери соціального партнерства входять питання:

- досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості;

- створення додаткових робочих місць;

- застосування найманої праці з дотриманням вимог техніки безпеки та вимог охорони здоров’я,

- забезпечення нормального режиму праці і відпочинку;

Міжнародний кодекс праці — це різноманітні міжнародні тру¬дові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП, прийнятих за роки існування Організації. Міжнародний кодекс праці встановлює міжнародні стандарти у сфері трудових прав, найму та професійної підготовки, умов праці та зайнятості. Кодекс детально описує всі процедури, що ґрунтуються на принципових положеннях системи трипартизму, які є важливими для переговорного процесу сторін, для ефективного за¬стосування міжнародних трудових норм у практиці певної країни тощо.

У Декларації про засадничі принципи і права в сфері праці, прий¬нятій МОП в 1998 р., заявлено, що всі держави-чле¬ни МОП мають зобов'язання, випливаючі з єдиного факту їх членства в Організації, — дотримувати, укріплювати, реалізовувати у дусі доброї волі і відповідно до Статуту засадничі принципи в сфері праці:

• свободу асоціації і реальне визнання права на ведення коллек¬тивных переговорів;

• скасування всіх форм примусової або обов'язкової праці; реальна заборона дитячої праці; недопущення дискримінації в сфері праці і зайнятості.

Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і між¬дународних договорів різних країн відповідно до конституцій є складовою частиною їх правової системи. Якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж передбачені зако¬нами і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, застосовуються правила міжнародного до¬говора.

МОП прийнято 179 конвенцій і 184 рекомендації. Вони охоплюють практично всі аспекти трудового права і права у сфері соціального забезпечення. 50 конвенцій було ратифіковано СРСР, з них 43 продовжують діяти в РФ. Україною за станом на 2007 р. ратифіковано 62 Конвенції МОП.

До основних Конвенцій МОП у сфері соціально-трудових відно¬син належать такі:

-Конвенція № 87 1948 р. про свободу асоціацій та захист пра¬

ва на організацію.

-Конвенція № 95 1949 р. про охорону заробітної плати.

- Конвенція № 1111958 р. про дискримінацію у сфері праці та

занять. та ін..