
- •Розділ 4 спектральний аналіз у технічному захисті інформації
- •4.1 Математичні основи спектрального аналізу
- •4.2 Цифрові операції в спектральному аналізаторі
- •4.1.1 Основні поняття, визначення та одиниці вимірювання в акустиці
- •4.1 Основні поняття щодо вимірювань технічних каналів витоку мовної інформації
- •4.1.1 Основні поняття, визначення та одиниці вимірювання в акустиці
- •4.1.2 Звукові сигнали
- •4.1.3 Технічні канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Методи захисту мовної інформації від витоку технічними каналами
- •4.2.2 Порядок проведення контролю захищеності виділених приміщень від витоку акустичної мовної інформації
- •4.2.3 Контроль технічних засобів і систем на відповідність встановленим нормам на параметри у мовному діапазоні частот
- •4.3 Дослідження впливу акустичного поля на допоміжні технічні засоби та системи
- •4.3.1 Класифікація акустоелектричних перетворювачів
- •4.3.2 Дослідження акустоелектричних перетворень
- •Ключові запитання
4.3 Дослідження впливу акустичного поля на допоміжні технічні засоби та системи
4.3.1 Класифікація акустоелектричних перетворювачів
У будь-якому приміщенні можуть знаходитись різноманітні технічні засоби (ТЗ): це телефон, пожежні й охоронні датчики, оргтехніка, системи зв’язку тощо. У нормальному режимі роботи ці технічні засоби можуть утворювати канали витоку інформації.
Відомі способи несанкціонованого отримання інформації щодо акустики приміщення за рахунок приєднування до ліній телефонних апаратів (особливо до старих апаратів з електромеханічними дзвінками), лініям диспетчерського або гучномовного зв’язку, деяким лініям охоронної сигналізації та лініям електроживлення. Подібні канали витоку створюються за рахунок явища акустоелектричних перетворень (АЕП) в елементах технічного засобу.
Акустоелектричний перетворювач – це пристрій, що перетворює акустичну енергію (тобто енергію пружних хвиль у повітряному середовищі) в електромагнітну енергію в схемах тих пристроїв, в яких знаходяться акустоелектричні перетворювачі. Поширені лінійні акустоелектричні перетворювачі, які задовольняють вимогам неспотвореної передачі сигналу та оборотності, тобто які можуть працювати як випромінювач і як приймач (задовольняють принципу взаємності).
У основі явища АЕП лежать наступні фізичні ефекти:
- електродинамічний ефект – виникнення електрорушійної сили (ЕРС) (струму) в обмотці, що коливається в магнітному полі;
- електромагнітний ефект – зміна магнітного потоку через феромагнітне осереддя при його механічному переміщенні, викликаному акустичними коливаннями і, отже, зміна струму в його обмотці;
- електростатичний ефект – зміна відстані між обкладинками конденсатора (наприклад, повітряного) і отже зміна напруги на ньому;
- зворотний ефект магнітострикції (ефект Велларі) – перетворення механічної енергії, що прикладається до сердечника з магнітострикційного матеріалу, в енергію магнітного поля, яка викликає ЕРС в обмотці. Такі конструкції використовуються у фільтрах, резонаторах і т.п.;
- п’єзоелектричний ефект – виникнення напруги на поверхнях деяких кристалів при їх стисненні та розтягуванні;
- тензорезистивний ефект – зміна опору напівпровідникових приладів при застосуванні до них механічних зусиль.
У ряді випадків акустоелектричні перетворення виникають за рахунок оборотності дії елементу, закладеного в конструкцію (динаміки), в інших випадках за рахунок неякісного виконання елементів (рихле намотування індуктивностей, зміна відстані між обкладинками конденсатора тощо).
Таким чином, значна кількість елементів різних пристроїв, може мати акусто перетворюючий ефект, і може бути джерелом для створення каналу витоку конфіденційної акустичної інформації.
Методика інструментально-розрахункової оцінки можливості витоку мовної конфіденційної інформації каналами електроакустичних перетворень, розроблена Гостехкоміссиею Росії [10, с. 465]. Метод оцінки полягає в інструментально-розрахунковому визначенні сукупності октавних відношень напруг, що наводяться у сигнальних ланцюгах технічного засобу тестовим акустичним сигналом і шумом за рахунок їх акустоелектричних перетворень і подальшим порівнянням цих відношень з нормативними значеннями.