4.1.3 Технічні канали витоку мовної інформації

Класифікацію технічних каналів витоку акустичної (мовної) інформації проводять залежно від природи виникнення, середовища розповсюдження і способів перехоплення акустичних сигналів. Технічні канали витоку акустичної (мовний) інформації можуть бути повітряними, вібраційними, електроакустичними, оптико-електронними (лазерними), параметричними.

4.2.1 Методи захисту мовної інформації від витоку технічними каналами

Захист акустичної (мовної) інформації досягається проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних та технічних заходів, а також виявленням електронних пристроїв перехоплення інформації.

Розповсюдження акустичних сигналів у приміщеннях та будівельних конструкціях.

При своєму розповсюдженні звукова хвиля, що дійшла до перешкоди (границі середовищ) та взаємодіючи з нею, частково відбивається від неї, а частково продовжує розповсюджуватись перешкодою.

Кількість акустичної енергії, яка переходить із одного середовища в інше, залежить від співвідношення їх акустичних опорів (рис. 4.7).

ρ₁С₁ = 41, (МПа с)/м; ρ₂С₂ = 30…40∙10² (МПа с)/м.

Рисунок 4.7 – Кількість акустичної енергії, що проходить із одного середовища в інше.

У будівельній акустиці використовуються такі основні поняття:

- коефіцієнт поглинання ;

- коефіцієнт відбивання ;

- коефіцієнт звукопроникності ;

- звукоізоляція .

У табл. 4.1 наведені параметр звукоізоляції – Q для типових будівельних конструкцій за кожною з центральних частот октавних смуг. Одиницею вимірювання є децибел.

Таблиця 4.1 – Звукоізоляція основних будівельних конструкцій

Тип будівельної конструкції	Центральні частоти октавних смуг, Гц
	250	500	1000	2000	2000
Оштукатурена цегляна стіна товщиною 270 мм	44	51	58	64	65
Залізобетонна стіна товщиною 100 мм	40	44	50	55	60
Гіпсобетонна перегородка товщиною 80 мм	33	37	39	44	44
Перегородка ДСП товщиною 20 мм	26	26	26	26	26

Методи захисту мовної інформації поділяються на пасивні та активі.

Пасивні методи захисту акустичної (мовний) інформації в приміщеннях направлені на ослаблення акустичних сигналів у межах контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість їх виділення засобами розвідки на фоні природних шумів.

Активні методи захисту мовної інформації направлені на:

- створення маскуючих акустичних (вібраційних) завад з метою зменшення співвідношення сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобами розвідки;

- електромагнітне і ультразвукове придушення диктофонів в режимі запису;

- створення прицільних радіозавад акустичним радіозакладкам (зокрема, засобам мобільного радіозв’язку, що використовуються як радіомікрофон) з метою зменшення співвідношення сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобами розвідки.

Основою пасивних методів захисту мовної інформації є звукоізоляція приміщень, активних – використання різного типу генераторів завад та іншої спеціальної техніки.

Звукоізоляція приміщень

Звукоізоляція приміщень направлена на локалізацію джерел акустичних сигналів усередині них і проводиться з метою виключення перехоплення акустичної (мовний) інформації по прямому акустичному (через щілини, вікна, двері, технологічні отвори, вентиляційні канали тощо) і вібраційному (через огороджувальні конструкції, труби тощо) каналам.

Звукоізоляція оцінюється величиною ослаблення акустичного сигналу, яке для суцільних одношарових або однорідних огорож (будівельних конструкцій) приблизно розраховується за формулою:

20 lg(c∙q_n∙f) – 47,5, дБ, (4.4)

де q_n – маса 1 м3 огорожі, кг; f – частота звуку, Гц; с – коефіцієнт пропорційності, 1/(кг ∙ Гц).

Звукоізоляція приміщень забезпечується за допомогою архітектурних і інженерних рішень, а також вживанням спеціальних будівельних і обробних матеріалів. Одним з найслабкіших звукоізоліюючих елементів є двері і вікна.