Сутність та основні етапи організації досліджень

Соціально-економічний розвиток характеризу­ється певними явищами і процесами. Вони потребу­ють дослідження, виявлення зв'язків, законів та за­кономірностей. Складність наукових досліджень, комплексність і тривалість виконання зумовлюють необхідність подрібнення їх на взаємоузгоджені та взаємопов'язані етапи:

1. визначення проблеми та її конкретизація;

2. попередня розробка теоретичних положень;

3. вивчення історико-економічного та сучасного стану опрацьованості проблеми;

4. збір, систематизація та вивчення інформації;

5. розробка гіпотези;

6. визначення методики та методів дослідження;

7. складання робочого плану;

8. опрацювання інформації (обчислення, групування, зведення у таблиці, побудова графіків, кар­тосхем, розробка логічних схем);

9) розробка висновків і пропозицій;

10. письмове викладення матеріалів дослідження;

11. обговорення ходу та результатів досліджен­ня, консультації, рецензування;

12. впровадження результатів дослідження

Такої послідовності дотримуються під час прове­дення будь-якого наукового дослідження — від кур­сової чи дипломної роботи до системного вивчення значущих наукових проблем і підготовки моно­графій. Слід взяти до уваги, що всі названі вище етапи тісно пов'язані і переплітаються між собою. Досягнути їх чіткого розмежування практично не можливо, і в "чистому" вигляді вони не існують. Так, збір матеріалу необхідно проводити вже на пер­ших етапах, а його первинна обробка може змусити дослідника внести зміни до робочого плану, перегля­нути методику, звузити об'єкт тощо. Тому слід ра­ціонально будувати основну частину дослідження за принципом чергування етапів, коли кожна частина роботи (теоретична, методична, практична, аналі­тична) супроводжується вивченням літератури.

Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження

Дослідницька робота — особливий вид творчої діяльності. Як будь-яка робота, дослідження має свій початок і завершення, але творчість — безкінеч­на. Дослідження, що здійснюється з конкретною метою, завершується при її досягненні. Наприклад, захист магістерської роботи або дисертації є підсум­ком і завершенням дослідження.

Наукове дослідження— особлива форма процесу пізнання дійсності, систематичне цілеспрямоване вивчення її явищ і процесів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

Категорії дослідження:

Наукова проблема– це загальне завдання (теоретичне або практичне), що потребує розв'язання, але шляхи, методи і наслідки цього невідомі. Вона може бути сформульованою як темадослідження. Наукова проблема розв'язується у процесі експериментальних досліджень (теоретичних або практичних) із застосуванням нових методів, засобів на­вчання або спеціально створених і побудованих комплекс­них структур.

Науковагіпотеза – науково обґрунтоване припущення, яке потребує подальшої теоретичної і експериментальної перевірки (передбачення того, як буде розвиватися досліджуваний процес чи явище).

Методика дослідження(перелік методів, прийомів, засобів за допомогою яких будуть розв'язані завданні дослідження, перевірена наукова гіпотеза, отримані достовірні наукові факти).

Отримання та аналіз наукових фактівза допомогою розроблених методів дослідження, виділення головного у результаті дослідження, формулювання висновків.

Однією з головних вимог, що обов'язково ставиться перед дослідницькою роботою, є її актуальність — важливість, необхідність вирішення саме зараз. Чіт­кого критерію встановлення ступеня актуальності немає. Під час оцінювання прикладних наукових роз­робок найбільш актуальною визнається тема, що може забезпечити найбільший економічний ефект. Крім того, розробка теми має сприяти розвиткові науки. Важливо, щоб вибрана тема у такій постановці до цього часу не розроблялась.

Результати розробки теми дослідження (насам­перед прикладного характеру) мають бути економіч­но ефективними і значимими.

Втілення у практику результатів дослідження. Результати наукових досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність; нау­кова новизна; теоретична й практична значущість; науко­ва об'єктивність і достовірність; доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; ви­значення міри, меж і умов ефективного застосування отри­маних результатів.

Визначення мети і завдань наукового дослі­дження — один із важливих творчих етапів вирішен­ня проблеми.

Мета дослідження — це кінцевий ре­зультат, на досягнення якого воно спрямоване. Вона має адекватно відображатись у темі роботи, містити в узагальненому вигляді очікувані результати та нау­ковізавдання.

Завдання підпорядковуються основній меті і спрямовані на послідовне (поетапне) її досягнення. Вони не можуть формулюватись як "вивчення", "озна­йомлення", "дослідження" тощо, оскільки таким чином вказують не на результат наукової розробки, а на окремі технологічні процеси.

Мета і завдання дослідження не можуть бути визначені відокремлено від предмета та об'єкта. Під об'єктом у наукових дослідженнях зазвичай розу­міють процес або явище, що породжує проблемну ситуацію чи вимагає отримання більш детального знання.

Об'єктом дослідження є сукупність споріднених еле­ментів, один з яких – предмет дослідження. Тобто, об'єкт дослідження –цілісна сукупність елементів реальності чи знань про неї, що є частиною педагогічного процесу, і яка підлягає дослідженню.

Предметом виступає явище або процес, що знаходиться в межах об'єкта та розглядається як елемент, частина об'єкта дослідження.