5.Включення до видання посилань та коментарів

Посилання є найважливішою складовою HTML-документа, оскільки саме вони і роблять цей документ гіпертекстовим, реалізуючи найважливішу перевагу електронного документа в порівнянні з друкованим, що полягає в найширшій можливості переміщення по документу і поза ним. Посилання складається з покажчика та адресної частини. Покажчик являє собою малий фрагмент документа (одне або два слова або зображення), який якимось чином виділено (наприклад, кольором або підкресленням). Якщо підвести покажчик миші до посилання і натиснути кнопку миші, то браузер завантажить новий документ або перейде до тієї частини даного документа, адреса якої вказана у другій частині.

Текстові покажчики найчастіше виділяються у вікні браузера підкресленням. Якщо ж як посилання використано зображення, то таке зображення браузер самостійно укладає в рамку. Другою частиною посилання є адреса тієї сторінки, яка повинна бути завантажена. Адреса, як уже вказувалося раніше, може бути абсолютною і відносною. В останньому випадку адреса формується відносно того каталогу, в якому розташовано вихідний документ.

Для організації посилань використовується тег-контейнер <А>, який має параметр HREF, причому значення цього параметра і є адресою завантаження сторінки. Конструкція даного контейнера виглядає наступним чином:

<А HREF = URL-aflpec потрібної сторінки> Текст-покажчик посилання </ А>.

Коли курсор миші підводиться до тексту, у спливаючому вікні з'являється адреса посилання, яка записана як значення параметра HREF. Клацнувши лівою кнопкою миші по цьому покажчику, ми ініціюємо процес завантаження документа або сторінки з цією адресою.

Запис посилання, покажчиком в якій є не текст, а зображення, виглядає такмим чином:

<А HREF = URL-aflpec потрібної сторінки> <IMG SRС=(імя графічного файла)> </ А>

В представленому прикладі тег <IMG> з параметром SRC, що задає ім'я графічного файлу, відіграє ту ж роль, що й текст-покажчик посилання. Деякою перевагою останнього способу є те, що зображення займає більше місця у вікні браузера, ніж текст-покажчик послання, і на нього можна швидше вивести курсор миші.

Вище вже зазначалося, що відносне посилання вказує не повний шлях до файлу, а його місце розташування відносного того документа, з якого виробляється посилання. Для полегшення роботи з відносними посиланнями в заголовній частині документа може використовуватися тег <BASE>, в якому за допомогою параметра HREF зазначено абсолютну URL-адресу цього документа, щодо якого і будується вся адресація.

Якщо посилання на зовнішні документи дозволяють вільно орієнтуватися користувачеві в безмежному морі мережі Інтернет, то для якісної навігації в кожному електронному виданні необхідні посилання внутрішні (в межах самого видання). Скажімо, зустрівши у виданні незнайомий термін, Ви захочете дізнатися його зміст і призначення, для чого необхідно звернутися до переліку термінів і визначень, а потім повернутися до вихідного тексту. Будь-який великий документ вимагає також наявності посилань з його змісту до відповідних розділів. Можуть знадобитися й інші посилання, наприклад, в поточному та попередньому абзацах. В друкованому виданні користувач повинен закласти поточну сторінку, знайти розділ, на який вказує посилання, прочитати його і повернутися до закладеного місця. В електронному ж виданні ці операції автоматизовані і їх виконує комп'ютерна програма-браузер. І це їх суттєва перевага.

Для організації переходів необхідно щось, що нагадує закладки в друкованому виданні. Такі закладки, на які може бути організована посилання, реалізуються за допомогою параметра NAME вже згадуваного тегу <А>. Параметр NAME дозволяє визначити ім'я закладки, щоб надалі адресуватися саме до неї. Щоб такі переходи можна було здійснити в електронному підручнику, до назв таких параграфів треба додати закладки:

<А NAME = paragraph_2-l> <А NAME = paragraph_2-3>,

а в змісті записати назви цих параграфів всередині тега-контейнера <А>:

<A HREF='#paragraph_2-l'> 2.1. Загальна структура гіпертекстового документа, заголовок і тіло документа, теги оформлення заголовка </ А>,

<А HREF = Yl # paragraph_2-3> 2.3. Оформлення списків термінів і визначень </ А>.

Коли такі закладки є, переходи до них можна було б оформити не тільки зі змісту, а й з будь-якого іншого місця електронного видання. Замість зазначення у дужках (див. § 2.1) можна було б вставити конструкцію з міткою-контейнером, а саме:

<А HREF = '# paragraph_2-l'> (див. § 2.1) </ А.

Можна налаштувати браузер таким чином, що відповідна посиланням сторінка буде демонструватися в окремому вікні. Тоді, переглянувши текст або малюнок на цій сторінці, ми можемо її закрити або згорнути, повертаючись таким чином до основного документа. Відрегулювавши належним чином розмір цього окремого вікна, ми можемо одночасно розглядати як посилання, так і основний документ.

Посилання можуть вказувати і на спеціальні види документів, наприклад, на аудіо- або відеофайли або анімаційні файли в GIF-форматі. Браузер може уміти або ж не вміти працювати із вказаним спеціальним типом документа. Скажімо, всі сучасні браузери вміють працювати з анімацією у форматі GIF89a, що часто зустрічається на сторінках в мережі Інтернет. Посилання на такий файл приводить до появи на сторінки рухомого зображення. Якщо ж браузер не вміє працювати зі спеціальним документом (не розпізнає тип прийнятого документа), він звернеться до інших програм на комп'ютері користувача. Якщо потрібна програма буде виявлена, браузер передасть отриманий документ цій програмі для його обробки. Скажімо, посилання на відеофайл формату AVI, може привести до запуску програми для демонстрації відеофайлів. У результаті відеофайл буде показаний в спеціальному додатковому вікні.

На закінчення кілька слів про включення коментарів в HTML-документ. Коментар може складатися з будь-якої кількості рядків і слів, розташованих усередині контейнера з двох тегів: відкриває текст коментаря - <! - І завершального цей текст --->. Текст коментаря не відображається у вікні браузера, тому його можна розглядати як особисті нотатки авторів чи редакторів у процесі роботи над виданням. У той же час, якщо не прибрати коментар з остаточного тексту видання, то він принципово стає доступним і для читачів.

Інший тег-контейнер для запису коментарів - <СОММЕМТ> - підтримується тільки браузером MS Internet Explorer і не знайшов широкого застосування.