4. Роль грошей у ринковій економіці

Гроші відіграють ключову роль у ринковій економіці. Виявляється це в наступному.

1. Суспільна роль грошей, їх функція в економічній системі полягає в тому, що вони виступають сполучною ланкою між товаровиробниками.

2. Гроші відіграють і суттєво якісну роль – вони стають капіталом, або само зростаючою вартістю.

3. За допомогою грошей відбувається утворення і перерозподіл націо­нального доходу через Державний бюджет, податки, позики й інфляцію.

4. Гроші є обєктом грошово-кредитного регулювання економіки про­мислово розвинутих країн, заснованого на монетаристський теорії грошей.

Грошово-кредитне регулювання, як правило, спрямоване на стри­му­вання зростання грошової маси, подолання інфляційних процесів і сти­мулювання збільшення валового національного продукту

Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса

1. Поняття грошового обігу як процесу руху грошей

Грошовий обіг – це процес безперервного руху грошових знаків у готівковій і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів, а та­кож товарні платежі і розрахунки в господарстві.

Грошовий обіг на мікроекономічному рівні обслуговує кругообіг індивідуального капіталу, при цьому гроші виступають однією з функ­ціонуючих форм капіталу, тобто структурним елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу.

Грошовий обіг на макроекономічному рівні обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного вироб­ництва (у виробництві, споживанні, розподілі).

У сукупному грошовому обігу гроші функціонують винятково як гро­ші і не є функціональною формою капіталу.

Субєктами грошового обігу є всі юридичні і фізичні особи, що бе­руть участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні ВВП. Їх можна від­нести до таких груп: фірми, домашні господарства, державні струк­тури і фінансові посередники.

До групи фірм відносяться всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні та реалізації валового національного продукту.

До групи домашніх господарств входять усі сімейні одиниці, які мають самостійні грошові доходи та витрати і ведуть спільний сімей­ний бюджет. До такої одиниці може входити як одна, так і декілька осіб.

До групи державних структур входять юридичні особи – державні управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл та перероз­по­діл національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього.

До групи фінансових посередників входять субєкти грошового ринку, які, виступаючи в ролі посередників, акумулюють на цьому ринку вільні грошові кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок (банки, страхові інвестиційні фінансові компанії тощо).

Усе розмаїття доходів і витрат кожної групи субєктів обігу згру­по­ване в кілька економічно відособлених основних грошових потоків, які опо­середковують відносини між цими групами субєктів. Грошові платежі здій­снюються також між окремими субєктами всередині кожної групи, зокрема між фірмами, між домашніми господарствами тощо. Вони ста­нов­лять частину сукупного грошового обігу.

Грошовий обіг складається з окремих каналів руху грошей:

1) між Центральним банком і комерційним банком;

2) між комерційними банками;

3) між підприємствами й організаціями;

4) між банками і населенням;

5) між фізичними особами;

6) між підприємствами, організаціями й населенням тощо.

Кожним із цих каналів гроші здійснюють зустрічний рух. Економічні відносини між субєктами грошового обігу можна згрупувати в три секто­ри (рис. 2.1).