4. Поняття про функції грошей та їх еволюція

Гроші виконують пять функцій: міри вартості; засобу обігу; засобу утво­­рення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Функція міри вартості – це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Але не гроші роблять товари порівнянними, а кіль­кість витраченого на їхнє виробництво суспільно необхідної праці. За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і сріб­ло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей.

Формою прояву вартості товару є його ціна. Однак вартість товару перетворює мінові відносини в можливість кількісних оцінок за допомо­гою грошей.

Функція засобу обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Особливість функції грошей як засобу обігу поля­гає в тому, що цю функцію виконують, по-перше, реальні або готівкові гроші, а по-друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші. На сьогод­ні, коли золото демонетизується, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують як купівельний засіб і як засіб пла­тежу: якщо продаж одного товару і купівля іншого не переривається, обіг товарів від­бу­ва­ється на основі грошей як купівельного засобу. Якщо ж відбувається роз­рив у часі між купівлею і продажем товарів, гроші висту­пають основою платежу.

Функція засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реаль­ні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші є загальним втіленням багат­ства, то виникає прагнення до їх накопичення. Але для цього необхідно перервати продаж одного товару і купівлю іншого товару. У цьому про­цесі гроші випадають з обігу і перетворюються на "золоту лялечку", тобто в скарб.

Особливість кредитних грошей як засобу накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі постійного обігу. Якщо вони осі­дають у скринях, то перетворюються з грошей у паперові символи.

Функція засобу платежу  це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Ця функція виникла в результаті розвит­ку кредитних відносин у капіталістичному господарстві. У цьому випадку гроші використовуються під час:

продажу товарів у кредит, необхідність якого повязана з неоднако­ви­ми умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього виробництва і обігу, сезонним характером виробництва;

виплати заробітної плати робітникам та службовцям.

Отже, гроші, виконуючи функцію засобу платежу, мають свою специфічну форму руху, відмінну від форми руху грошей як засобу обігу.

Функція світових грошей – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Ця функція грошей виникла в капіта­лістич­них формаціях, але набула повного розвитку зі створенням світо­вого ринку. На цьому ринку гроші скидали "національні мундири", тобто виступали у вигляді зливків золота (995 проби). Паризькою угодою 1867 року єдиною формою світових грошей було визнане золото.

Таким чином, у сучасній економічній системі, яка постійно підда­ється дії інфляційних факторів, гроші виконують наступні функції:

посередника під час обміну товарами і послугами. Вони рухаються назустріч потокові товарів і послуг, а також факторів виробництва;

одиниць рахунка, тобто з їх допомогою оцінюються всі товари і послуги, а саме: національний обсяг виробництва, економічне станови­ще нації, її успіхи і невдачі. У сучасних умовах гроші ніяк не повязані із золотом, на їхню купівельну спроможність, у першу чергу, впливає кількість власних грошей в обігу;

засобом накопичення багатства, оскільки гроші, безперечно, зруч­ніші для збереження, ніж будь-які інші товари (тільки в тому випадку, якщо купівельна спроможність їх не знижується).