11.2. Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика

Усі комерційні банки, незалежно від форми власності, величини капіталу і спеціалізації, виконують такі операції, як:

депозитні операції;

розрахунковікасові операції;

кредитні операції.

Усі вони є обовязковими, тому їх називають базовими операціями банків. Усі банківські операції відбиваються в активах і пасивах балансу.

Пасивні операції комерційних банків – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видами банківських ресурсів розріз­няють: власні, залучені, позичені операції.

Активні операції комерційних банків – це операції, повязані з роз­міщенням банківських ресурсів у грошових активах, матеріальних акти­вах, кредитних портфелях, інвестиційних портфелях.

Банки відіграють важливу роль у суспільстві. Вони забезпе­чують передачу грошового капіталу зі сфери накопичення у сферу використан­ня.

Завдяки банкам діє механізм розподілу і перероз­по­ділу капіталу за сфе­рами і галузями виробництва. Банки забезпе­чують економію суспільних витрат обігу і раціоналізацію всіх процесів обігу товарів і капіталів, сприя­ють подальшому зростанню концент­ра­ції виробництва і капіталу. Через банки мобілізуються великі капі­тали, необхідні для інвестицій, розши­рення виробництва. Роль банків істотно змінюється в умовах подаль­шого розвитку ринкової еко­номіки. Вони стають найважливішими суспіль­ними інститутами, від діяльності яких значною мірою залежать еконо­мічний благоустрій держави, країни в цілому і кожної людини зокрема. Функ­ції банків усе більше виходять за межі простого фінансово-кре­дитного посередництва. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї – впливу на всі економічні процеси в суспільстві.

Поряд із традиційними банківськими операціями (кредитування, роз­рахунки) розвиваються нетрадиційні. Це, в першу чергу, банківські послуги, серед яких головне місце посідають трастові, гарантійні, кон­суль­тативні тощо.

До небанківських фінансово-кредитних організацій відно­сять: інвес­ти­ційні компанії, фонди; лізингові компанії; факторингові компанії; лом­бар­ди; страхові компанії; брокерські та дилерські фірми тощо.

Необхідність контролю за діяльністю комерційних банків обумов­ле­на тим, що в умовах ринку відбувається жорстока конкурентна бороть­ба між банками, а це змушує їх далі підвищувати ризикованість своїх опе­рацій, щоб задовольнити потреби і вимоги клієнта і отримати прибуток.

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форма їх співробітництва з україною

1. Міжнародні валютно-кредитні установи та їх призначення

Міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації – це уста­нови, які створені на базі багатосторонніх угод між державами. Їх мета – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіо­нального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіж­них балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кор­доном.

Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Між­на­родний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та роз­витку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку.

Міжнародний валютний фонд – це міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, яка була створена з метою регулювання валютних відносин між країнами-членами ООН. МВФ повинен стежити за виконанням встановлених правил поведінки в галузі валютно-фінан­со­вих відносин, а також надавати ресурси для фінансування дефіцитів пла­­тіж­них балансів тим країнам, які цього потребують.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку – це міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під дер­жавні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів. Чле­на­ми МБРР можуть бути тільки члени МВФ.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена як філія МБРР з ме­­тою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що роз­виваються.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена з ініціативи США. Її мета – заохочення розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються.

Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ) здій­снює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвес­тицій через надання послуг з арбітражного розгляду і врегулюванню супе­речок між урядами та іноземними інвесторами, надання консуль­тативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації про інвестиційне законодавство.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) створений як акціонерне товариство центральними банками Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції, Японії і групою банків США.