3.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Дошкільна природознавство ставить за мету формування елементарної системи знання живої і неживої природі (вміння розрізняти "живе", "неживе"), деяких істотних особливостях рослин та тварин як живих організмів, вплив чинниківвнеш ній середовища з їхньої життя, взаємодії рослин та тварин за умов екосистеми (ліс, луг, полі, і ін.), взаємовідносинах чоловіки й природи; підбиття дітей до розуміння й встановленню доступних при цьому віку різноманітних зв'язків і залежностей, що у природі.

Важливим компонентом перевірки знань, умінь і навиків служить діагностика, визначальна індивідуально-психологічні особливості особистості з оцінки їх до стану і прогнозування її подальшого розвитку. Процедура діагностики складається з зборупсиходиагностической інформації та встановлення діагнозу для наступних рекомендацій. Одержати важливу інформацію можна за тривалому вивченні дитини (дітей) за умов освітнього закладу, і навіть при стислому обстеженні із застосуванням низки методик, наприклад розмови, серії ігрових завдань, тіста й ін.

Відповідно до критеріями оцінки відповідей з'ясовують рівень знань дошкільнят про природному оточенні, сформованості умінь встановлювати різні зв'язки, залежності між об'єктами і явищами природи,взаимодействии чоловіки й природи.

Діагностика природознавчих знань дітей старшого дошкільного віку:

Позиція 1

Мета: виявити сформованість поняття "живе"; розуміння дітьми слів "живе" і "неживе" (виходячи з яких ознак дошкільнята судять про "живому", класифікують об'єкти на живі й неживі).

Дитині пропонують відібрати ілюстрації із зображенням живої (неживої) природи й розповісти, ніж "живе" відрізняється від "неживого". Що стосується труднощі допомагають питаннями.

Запитання і відповіді завдання:

· Що належить до живої (неживої) природі? Чим КиМу різниться жива природа від неживої?

· Що об'єднує будь-які

живі істоти?

· Як ти думаєш, живе може пересуватися? А дерева, квіти – живі? Пересуваються вони?

· Що треба всьому живому Землі?Отбери картинки, у яких намальовано те, що належить до неживої природі, але потрібно всім живих істот.

· Що з жива істота, якщо його світла (повітря, води, землі та інших.)?

Позиція 2

Мета: виявити вміння розрізняти сезони і безпомилково визначати словом їх характерні ознаки.

Запитання і відповіді завдання:

· Яку нині сезон? Чому ти так вважаєш?

· Назви ознаки даного сезону, характерні зміни, які у неживої природі, рослинному і тваринний світ, праці і побут людей.

· Як ти дізнався, що настає осінь?

· Яке сезон до неї? Яке настане після?

· Чим КиМу різниться осінь від літа і зими? (Порівняти довжину дня, стан погоди й ін.).

· Потім дитині пропонують розкласти усе своєю чергою картинки із зображенням сезонів та його періодів (початок, середина, кінець), обгрунтовуючи свої дії.

Позиція 3

Мета: виявити розуміння дітьми слова "рослина", знання загальних потреб рослин, залежності їх до стану від задоволення потреб у світлі, теплі, волозі,почвенном харчуванні; вміння класифікувати рослини за місцем проростання.

З розкладених на столі картинок дитині пропонують вибрати тобі й маєш яких зображено рослини. Назвати знайомі рослини, вказати їх останній частині. Дають завдання "зібрати рослина". Дитина складає рослина з двох частин, використовуючикарточки-модели, у яких зображені стебло, листя, корінь, квітка.

Запитання і відповіді завдання:

· Навіщо рослині потрібні стебло, листя, корінь, квіти?

· Що потрібно здобуття права рослина зростало?

· Як ти дізнаєшся, що рослині бракує води (світла, тепла)?

· Використовуючи картинки, розкажи, що з сімені виростає рослина.

· Де ростуть рослини?

· Які рослини зростають у лісі (на луці, городі та інших.)? Назви одне слово рослини лісу (луки, саду, городу).

· Знайди помилку митця і дай пояснення. (Використання картинок з свідомо допущеними помилками: водні рослини зростають у лісі, лісові – на городі та інших.).

· Коли листя беріз починає жовтіти, а клена і осики – червоніти?

· У якій період осені починається листопад?

· Чому зів'яли, скинули листя дерева й кущі?

· Чому навесні і вони влітку рослини ростуть, цвітуть, дають свої плоди й насіння?

· Що приміром із ними взимку? Як дізнатися, дерева й кущі взимку живі?

Позиція 4

Мета: виявити характер, обсяг конкретних і узагальнених знань, вміння дошкільнят групувати тварин з урахуванням генетичного кревності, характером відносин із людиною, пристосування до місцевих умов довкілля.

Дитині пропонують назвати відомих птахів (риб, комах та інших.), визначити характерні ознаки представниками різних класів (що на відзнаку всіх птахів (риб, комах та інших.), чого в інших тварин).

Під час обстеження знань дітей з'ясовують розуміння зв'язку зовнішнього будівлі та життя тварин з середовищем проживання.

Запитання і відповіді завдання:

· Де живуть риби (птахи, і ін.)?

· Чи можуть риби жити без води?

· Що допомагає рибам жити і пересуватися у питній воді?

· Як пересуваються інших тварин?

· Чим харчуються тварини?

· Чому полетіли гайворони, ластівки, шпаки, але залишилися зимувати горобці, синиці?

· Чому видно комах?

· Чому взимку ведмідь спить, а заєць й білків немає?

· Чому в більшості тварин дитинчата народжуються навесні?

З допомогою різних "екологічних пірамід" і побудови харчових ланцюжків виявляють знання дошкільнят про відносини живих організмів.

Запитання і відповіді завдання:

· Чи тваринам рослини? Рослини може коштувати без тварин?

· Чи є у природі "непотрібні" тварини (рослини)? Що буде, якщо зникнуть все комахи?

· Які вороги є в тварин? Як вони рятуються ворогів?

· Дитині пропонують, використовуючикартинки-модели, розповісти про послідовності розвитку тваринного (розкласти картки у тому послідовності, у якій відбувається зростання та розвитку птахи, жаби, комахи та інших.).

· З'ясовуючи розуміння дітьми сутності взаємодії людини і тварин, просять розповісти:

· Чому людина піклується про тварин?

· Які це тварини?

· Як люди охороняють природу?

У нашому експериментальному дослідженні у підготовчій групі «>Самоцветики» ми використовували що з перелічених вище питань для діагностики природознавчих знань дітей.Диагностику ми проводили до проведення занять і після нього.

Результати діагностики представлені у наступних діаграмах:

 

Діаграма 1

Відповіді дітей питанням: Що таке природа?

Діаграма 2

Відповіді дітей питанням: Що природа дає людині?

Діаграма 3

Відповіді дітей питанням: Які комахи з'являються у Забайкальський

краї навесні першими?

Діаграма 4

Відповіді дітей питанням: Що такефотоохота?

Діаграма 5

Відповіді дітей питанням: Як людина руйнує природу

 у Забайкальському краї?

 

Діаграма 6

Відповіді дітей питанням: Що може зробити діти Забайкалля охорони природи?

Висновок на чолі II

Отже, ми розглянули у главі питання екологічного виховання дошкільнят у процесі ознайомлення із дикою природоюРодного краю. З'ясували, робота вихователя з ознайомлення із дикою природою дітей підготовчої до школи групи спрямована здебільшого поглиблення отриманих ними раніше знань, формування більш повних і точних поглядів на сезонних змін у природі, на з'ясування деяких нових, невідомих дітям зв'язків і закономірностей.

Цілеспрямовано проведені спостереження, екскурсії на природу, закріплення сприйнятого у наступних розмовах, дитячому розповіданні підводять хлопців до розуміння деяких зв'язків і залежностей в неживої природі, до розуміння залежності змін - у неживої природі.

Постійне стеження явищами неживої природи вимагає організації куточка природи в ДОП. Головна особливість та перевагу куточка природи – безпосередня близькість його мешканців про дітей. Це дозволяє вихователю протягом усього учбового року використати його проведення різнихеколого-педагогических заходів та молодіжні організації різною діяльності, зі дошкільнятами. За наявності навіть невеликого простору куточок природи доцільно мати у кожної віковій групі. Розташувати може бути в груповий кімнаті,раздевальном приміщенні. Останній варіант особливо хороший – рослин та тварин відчуватимуть батьки, разом із дітьми стежити ними, обговорювати різні моменти, пов'язані зі своїми життям. Батьки побачити, як діти працюють у куточку природи, що дуже важливо для єдності виховання дошкільнят у сім'ї і дитсадку.

Проведене нами експериментальне дослідження довело, що коїлося після проведення дітьми занять із формуванню природознавчих знань, рівень знань дітей про рослинному і тваринний світ Забайкалля істотно підвищився, наочно видно в представлених діаграмах.

Укладання

Для розвитку мислення та промови дитини необхідний багатий почуттєвий досвід, отримуваний від сприйняття різних предметів, світу природи, життя. Екологічний виховання - нова категорія, що безпосередньо пов'язані з наукою екологією, різними її відгалуженнями. Кожне ознайомлення з природою – урок розвитку дитячого розуму, творчості, почуття.

Метою екологічного виховання дошкільнят є виховання основ екологічної культуру особистості. Початкові елементи екологічної культуру складаються з урахуванням взаємодії дітей під керівництвом дорослих зпредметно-природним світом, що їх оточує; рослинами, тваринами, їх середовищем проживання, предметами, виготовленими людьми з матеріалів природного походження. Звісно, правильне звернення дитину поруч із тваринам, саме не вирішить усіх проблем виховання. Щоб розвиток мислення дитини при ознайомлення з природою досягло можливого вищого рівня, необхідно цілеспрямоване керівництво вихователя цим процесом.

Екологічний виховання дошкільного віку передбачає:

>o виховання гуманного ставлення до природи (моральне виховання)

>o формування системи екологічних знань і уявлень (інтелектуальне розвиток)

>o розвиток естетичних почуттів (вміння побачити й відчути красу природи, захопитися нею, бажання зберегти його)

>o участь дітей у посильної їм діяльності з догляду за рослинами і тваринами, з охорони і захист природи.

Екологічний виховання слід розглядати, передусім, як моральне виховання, позаяк у основі відносини людини до оточення його світу природи повинні лежати гуманні почуття, тобто. усвідомлення цінності будь-якого прояви життя, прагнення захистити і зберегти природу тощо.

Критеріями сформованості усвідомленого і активної гуманного ставлення до природи є такі:

>o розуміння необхідність дбайливого і дбайливого ставлення природі, заснований їхньомунравственно-естетическом і практичному значенні в людини;

>o освоєння норм поведінки у природному оточенні й дотриманні в практичної роботи і у побуті;

>o прояв активного ставлення до об'єктах природи (дієвою турботи, вміння оцінити дії іншим людям стосовно природі).

Формуючи гуманне ставлення до природи, необхідно виходити із наступного: головне, щоб дитина зрозумів, що чоловік і природа взаємопов'язані, тому турбота про природу є турбота про людину, її майбутнє, бо, завдаючи шкода природі, завдає шкоди людині, отже, дії, у яких руйнується загальний всім нас Будинок, аморальні.

Які ж сформувати в дітей віком гуманне ставлення до природи? З огляду на вікові особливості дошкільнят, до яких належать вразливість та емоційну чуйність, через жаль, співпереживання, які допомагають дитині ввійти «у життя іншого живої істоти зсередини» (У. Сухомлинський), відчути чужу біль як свій власну. Почуття співчуття, співпереживання визначають дієве ставлення дітей до природи, що виражається з готовністю потурбуватися про те, кому це потрібно потребує, захистити тих, кого кривдять, допомогти що потрапили у біду (зрозуміло, йдеться про тварин, рослинах тощо.) а активна позиція, зазвичай, сприяє оволодінню вміннями і навички після виходу за кімнатними рослинами, домашніми тваринами,зимующими птахами тощо. ще, вміння співпереживати, співчувати поступово виробляє емоційне табу до дій, які заподіюють страждання і всьому живому.

Дуже важливо було показати дітям, що до природи вони займають позиції сильнішою сторони, і тому ми повинні їй сприяти, повинні її берегти, й піклуватися про неї, і навіть вміти помічати дії іншим людям, однолітків і дорослих, давати їм відповідну моральну оцінку і в міру своїх рис і можливостей протистояти діям антигуманних і аморальним.

Необхідно пам'ятати у тому, що часто недбале, а де й жорстоке ставлення дітей до природи пояснюється тим що в них необхідних знань. Саме тому виховання співпереживання та співчуття відбувається у нерозривній єдність із формуванням системи доступних дошкільнятам екологічних знань, що включає:

>o ставлення до рослинах і тварин як унікальних і найбільш неповторних живих істот, про їхнє потребах та способів задоволення цих потреб;

>o розуміння взаємозв'язку між живими істотами і середовищем їхнього життя, пристосованості рослин та тварин до місцевих умов існування;

>o усвідомлення, що живі істоти Землі пов'язані одне з одним складної системою зв'язків (все потрібні одна одній, все друг від друга залежать, зникнення будь-якої гілки порушує ланцюжок, тобто. біологічне рівновагу) й те водночас всі вони має власну екологічну нішу, й вони можуть існувати одночасно.

Зрозуміло, одних знань недостатньо на формування в дітей віком гуманного ставлення до природи – необхідно включати в посильну їхнього віку практичну діяльність – створити умови для для постійного насилля і повноцінного спілкування дітей із живої природою. А створення і позитивного емоційного стану дітей (радість від виконаної роботи, відзначеної похвали вихователя,расцветший квітка, видужалий щеня…) сприяє подальшого розвитку почуттів співчуття і співпереживання.

Активне гуманне ставлення до природи підтримується і міцнішає та для формування в дітей віком усвідомлення естетичної вартості об'єктів природи, їх невиліковним і нев'янучою краси, тож виховання естетичних почуттів одна із необхідних умов екологічного виховання, що включає у собі любов до природи.

Але ні перше лише постійне спілкування з дикою природою здатне пробудити і розвинути естетичне до неї ставлення. Необхідно зважати дітей на красу природи, вчити стежити станом рослин i поведінкою тварин, одержуючи від того насолоду і помічаючи красу життя, усвідомлювати, що краса є неможливо визначається утилітарним підходом (багато дітей вважають, те, що шкідливо, то негарно). Головне, завжди пам'ятати: як навчити дітей бачити вроду й розуміти суть прекрасного як естетичної категорії, треба розвивати їхнє емоційне сферу, бо почуття дошкільнят ще досить стійкі і глибокі, носять виборчий і суб'єктивного характеру.

Ознайомлення дітей із природою дитячого садка вимагає постійної безпосереднього спілкування із нею. Один із умов, які забезпечують це, є організація дитячого садка куточка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куточок природи.

Щоб якось забезпечити точніше і емоційне сприйняття природознавчої інформації, вихователю слід відібрати літературний матеріал кожному за пори року: розповіді письменників про природу, вірші, прислів'я, приказки, загадки, особливу увагу звертаючи на народні прикмети.

Завдання вихователів і батьків – підвести дітей розуміти, що всі ми разом, і з нашій окремішності відповідальним Землю, і може зберігати і збільшувати її красу.

Література

1. Абетка екологічного виховання // Дошкільна виховання, 5/1995.

2. Букін О.П. У дружби з людьми і природою. – М.: Просвітництво, 1991.

3.Вересов М. Основи гуманітарного підходи до екологічному вихованню старших дошкільнят // «Дошкільна виховання», 1995.

4. Веретенникова З. А. Ознайомлення дошкільнят із дикою природою. – М.: «Просвітництво», 1993.

5. ВиноградоваН.Ф. Розумову виховання у процесі ознайомлення з дикою природою. – М.: «Просвітництво», 1978.

6. ВиноградоваН.Ф., КуликоваТ.А. Діти дорослі й світ навколо. М.,

7. ВолковГ.Н.Этнопедагогика. – М.: Вищу школу, 1999.

8. Виховання та розвитку дітей у процесі навчання природознавства.Сост.Л.Ф.Мельчакова – М., 1981.

9.Горшеков С.П. – Екологія і географічні основи охорони навколишнього середовища. М., 1992.

10.ГраубинГ.Р. // Дитяча література. -1977.-№1.

11.ГраубинГ.Р.Четирехетажная тайга/Г.Р.Граубин. - Іркутськ:Восточно-Сибирское кн. вид-во,1965.-Рец.:Голишкин У. На рівних із підручниками // Дитячалитература.-1966.-.№3.

12.Дерябо З. Д.,Ясвин У. А. Природа: об'єкт чи суб'єкт відносин особистості. – М.: «Школа здоров'я», 1995, т. 1,2.

13.Дерябо С.Д.,Ясвин В.П.. Екологічна педагогіка та колективна психологія. – Ростов на Дону.: Фенікс, 1996.

14. Дмитрієв Ю.Д. Велика книга лісу. - М. Дитяча література, 1974.

15. Жуковська Р. М. та інших. Рідний край: посібник для вихователів дитсадка / Під ред. Козлової З. А. – М.: «Просвітництво», 1985.

16. Як знайомити дошкільнят з дикою природою: Посібник для вихователів дитсадка. – М.: Просвітництво, 1982.

17. Козлова С.А.Дошкольная педагогіка: підручник длястуд.сред.проф.учеб. закладів. – 8-ме вид., стер. – М.:Изд.центр

«Академія»,

18.Коробкин В.І.,Передальский Л. В. Екологія. Ростовн/Д: вид-во «Фенікс», 2001.с.545-549.

19. ЛаврентьєваН.Г. Екологічний виховання дошкільного віку.:Учеб.-метод. посібник.Чита, Вид-воЗабГПУ, 2002.

20.МазуринаА.Ф. Спостереження і праця дітей у природі.Изд.3-е. М., 1976.

21.Макаровская М.М. Куток природи дитячого садка. М., 1989.

22.МельчаковЛ.Ф. Виховання та розвитку дітей у процесі навчання природознавства: з досвіду роботи. Посібник для вчителя. М.:Просвещение,1981.

23.Минаев В.М.Внеклассная робота з природознавства. Мінськ, 1980.

24.Мотяшов І.П.Веселое справаГраубина: [Про творчість дитячого поета ГеоргіяГраубина]/И.П.Мотяшов// Дитячалитература.-1999.-№5-6.

25. Миколаєва З. М. Створення умов екологічного дітей. – М.: «Нова школа», 1993.

26. Миколаєва С. Методика екологічного виховання дошкільнят.Издат.центр «Академія», 1999.

27. Миколаєва С.Метод.пособие до програми «Зелена стежина». М.,

28. Миколаєва С. Як прилучати дитину до природи. Метод.матер. до роботи з батьками установ. М., 1993.

29. Миколаєва С. Юний еколог. Вид. «Мозаїка синтез». М., 2004.

30.Саморукова С.А. Ознайомлення дошкільнят із дикою природою.Изд-е 2-ге. М., 1973.

31. Федотова А.М. Екологічний виховання дошкільнят:учеб. посібник дляпед.училищ. – М.: Просвітництво, 1986.

32.Шиленок Т. Допомога педагогові у роботі з екологічному вихованню дошкільнят // Дошкільна виховання, 7-8 /1992.

33. Шишкіна В.А. Прогулянки в природу. М., 2002.