1.2 Ознайомлення дітей із природоюРодного краю на педагогічному процесі доп

Виховання правильного відносини дітей до природи, вміння бережно поводження з живими істотами то, можливо повноцінно здійснено в дошкільний період лише тому випадку, якщо система роботи у дитсадку узгоджується з впливом на дітей у сім'ї.

До сформування і поліпшення розвиваючої середовища у сім'ї і забезпечення адекватного взаємодії дорослих з дітьми можна навести роботи з батьками.

Встановити контакт, порозуміння виявити потреби батьків на питаннях дітей. Насамперед, задля встановлення контакту і взаєморозуміння з батьками необхідно кожному педагогові оцінити, які можливості він має, щоб допомогти батькам у вихованні дітей. З іншого боку, важливо замислитися з того, яку допомогу підприємству від дитсадка хотіли б отримати батьки. Так педагоги можуть виявити попередню «картину» взаємодії і зіставляють її з зі своїх можливостей.

Слід врахувати, що батьки можуть знати далеко ще не всі можливості до рішенні проблем дітей, отже, знадобиться розкрити їх задля батьків. У зв'язку з цим педагоги можуть батькам анкету чи влаштувати із нею розмову. Це можливо за проведенні батьківських зборів, організовуючи повідомлення чи лекції.

Надавши батькам інформацію про актуальність екологічного виховання у розвиток дитину і подальшої його життя, педагогам необхідно познайомити батьків із системою роботи дошкільного закладу у напрямі. Батьки мусимо знати, як організоване життя і діяльність дитини на протягом дня.

Усі предметне і соціальний оточення вдома, у ній впливає в розвитку дитини.

Це телепередачі для дітей, зміст кімнатних рослин i свійських тварин.

Уміння побачити й розуміти стан іншого живої істоти – тонке повагу душі дитини, залежить від інтересу до рослини чи тварині, від рівня розвитку спостережливості, моральних почуттів. З цієї починається відповідальність на живе.

Виховуючи в дітей віком інтерес до таємничого світу рослин, діти знайомляться з конкретними видами кімнатних рослин, дізнаються їхніх назв, характерні риси. Довідаються, що вони живі суті й вони мають потреби у певних умов життя: що всім рослинам потрібні живильний грунт (земля), вода, світло, тепло, повітря. Дитина із допомогою дорослого дізнається, що цих умов вони можуть залишатися живими. Ці умови їм створює людина: садить для в горщик із землею, регулярно поливає, іноді підгодовує добривами, ставить за світле місце, передбачає охолодження.

Кімнатні рослини мають певне будова: вони мають корінь, стебло, листя, іноді квіти. Корінь (а й у декого - і стебло) перебуває у землі; корінь усмоктує з її води і живильні речовини, поглинає повітря, утримує рослина падінням. По стеблу живильні речовини і волога піднімаються до листям і квітам. Діти дізнаються, що листя найчастіше зелені, їх досить багато, ними рослина поглинає світло, дихає, очищаючи листя їхню відмінність від пилу спочатку разом із дорослим, та був та самостійно дошкільник зможе надати дієвої допомоги зеленим друзям, дитина дізнається, що це органи потрібні рослинам, тому їх можна пошкоджувати, доглядати треба обережно. Кімнатні рослини людина спеціально розводить для естетичної насолоди, у тому, щоб у приміщенні стало красиво. І з них красиво по-своєму: листям, стеблами, квітами. Усі рослини гарні, якщо вони у стані, ростуть, цвітуть. Краса кімнатних рослин досягається створенням їм хороших умов. Кімнатні рослини можуть погано почуватися (у разі вони погано виглядають), а то й задовольняються їхні потреби: бліда забарвлення листя, витягнуті стебла бувають за браку світла; сохне за браку вологи; в'януть і гинуть при обмороженні; не ростуть (не дають нових листя, втеч), не цвітуть за браку поживних речовин, у грунті.

Кімнатні рослини мають неоднакові потреби, їх будова пристосоване різним умов життя.Влаголюбивие рослини мають тонкі листя, вони мають часто поливати.Засухоустойчивие рослини мають м'ясисті листя, стовщені стебла, у яких запасають вологу, вони мають поливати рідко.Светолюбивие рослини яскраво-зеленою забарвлення, яскравого малюнка, вони мають розміщувати на вікні, ближчі один до світу.Теневиносливие рослини найчастіше мають темну забарвлення листя, їх можна розміщувати поблизу вікна, неподалік нього.

Діти розвивається пізнавальний інтерес – вони самостійно розглядають рослини, охоче беруть участь у спостереженнях, роблять замальовки, ставлять запитання. Діти розвиваються естетичні почуття, вміння помічати й оцінювати привабливі якості кімнатних рослин: красу форми і забарвлення листя, кучерявих стебел, красу квітучого рослини. Діти охоче беруть участь у пересаджування рослин, помічають і емоційно реагують на що з'явилися паростки, бутони, квіти. Також розвивається сприйняття кімнатних рослин, як живих істот: діти можуть помітити їх неблагополучне стан (>засихающие листя, бліду забарвлення, витягнуті стебла та інших.); знайти недостатність умов їхнього життя (суху землю, малу освітленість). Діти співчувають рослині: повідомляють звідси дорослим про помічених негаразди, охоче

виконують доручення з догляду на рослинами, допомагають за її пересадці.

Якщо у сім'ї собака чи кішка, то діти одержують уявлення про кішці, собаці, особливості зовнішності, поведінки. Довідаються більше про життя цих тварин, розуміють, що таке життя цих тварин міцно пов'язана з людиною. Діти мають знати і особливості зовнішнього вигляду деяких тварин, їх пересування, повадки, що як вони їдять, де живуть, користь або заподіяти шкоду приносять людині; скласти уявлення змісті і годівлі свійських тварин.

Добре, коли дитину привчають рахуватися з відпочинком тваринного. Спить чотириногий друг, і його зайве заважати, прокинеться – можна буде з нею пограти. Спостереження за сплячими тваринами теж цікаві: кішка приймає самі незвичні пози, собакам часто сняться сни, і вони скавучать, бурчать, перебирають лапами.

Оскільки дитина постійно перебуває у світі ігри та зовсім добре вміючи поводження з тваринами, він тим щонайменше включає в свої гри як партнерів, який завжди враховуючи, що вони живі.

Звісно, правильне звернення дитину поруч із тваринам саме не вирішить усіх проблем виховання. Але він безсумнівно, що спілкування з живою природою відіграє становлення особистості маленької людини.

Діти виявляють зацікавлення життя свійських тварин, охоче спостерігають по них, право їх поведінкою, ставлять запитання, слухають розповіді, казки. Розуміють їхнього бажання, потреби, виявляють готовність доглядатиха ними, вміють правильно поводження з ними (гладити, грати, ласкаво розмовляти), відбивають що ці враження у грі,изодеятельности.

Проаналізувавши досвід роботи педагогів з екологічному вихованню дошкільнят, ми вважаємо можливим уявити таку методику екологічного виховання в ДОП:

- Створення дитячого садка умов екологічного виховання: розвиваючої середовища, фонду методичних,наглядно-иллюстративних матеріалів.

- Організація «екологічних просторів» у приміщенні дитсадка: групові куточки природи, зимовий сад, теплиця, кімната (салон) природи. Добірка й розміщення рослин, у відповідність до їх біологічними особливостями. Екологічний принцип змісту тварин, устаткування їх приміщень під природні умови життя. Акваріум – модель прісноводного водойми, штучно створенаминиекосистема. Правильний те що – засіб підтримати її рівноваги.

- Організація й устаткування «екологічних просторів» дільниці дитсадка: майданчики природи,микроферми, «куточка недоторканою природи» (лісу, луки, пустирища). Екологічна стежка дільниці дитсадка: устаткування, використання упедпроцессе.

- Праця яксредообразующий чинник у життя рослин та тварин. Створення умов праці дітей і дорослих в природної зоні дитсадка. Вирощування і заготівля кормів тваринам.

- Спостереження – провідний метод екологічного виховання.

- Сутність спостереження як почуттєвого методу пізнання природи. Провідна роль, екологічний характер змісту спостережень. Пізнання у процесі спостережень морфофункціональних особливостей живих істот, їх взаємозв'язки з середовищем проживання, розмаїття видів, процесів зростання і розвитку рослин та тварин.

>Психолого-педагогическое обгрунтування екологічного змістовного підходи до спостереженню.

- Спостереження у повсякденному житті – провідна форма залучення дітей до довкілля. Вимоги до проведення спостережень. Цикли спостережень за об'єктами природи: визначення змісту окремих спостережень, побудова їх послідовність, планування. Розробка циклів спостережень за мешканцями куточка природи, сезонними явищами, зростом і розвитком рослин та тварин зеленої зони дитсадка.

- Організація і проведенняопитнической роботи з об'єктами природиРодного краю,модернизирующая діяльність із ними. Спостереження за змінами природних об'єктів, простежування обговорення їх взаємозв'язків з середовищем проживання.

-Календари природи і їхнє роль екологічному вихованні. Однотижнева методика ознайомлення дошкільнят з сезонними явищами природи; роботу з календарем у різних вікових групах дитсадка. Фіксація зростання і розвитку рослині в календарі. Зимова підгодівля птахів, її природоохоронне значення. Календар спостереженні зазимующими птахами і з ними різних вікових групах.

- Екологічний виховання під час занять, під час екскурсій, свят.

- Різні типи занять із ознайомленню дітей із природоюРодного краю:первично-ознакомительний, поглиблено пізнавальний узагальнюючий, комплексний. Провідна роль словесних методів під час навчання під час занять. Формування узагальнених поглядів на природі. Види наочності, її роль і важливе місце на природознавчих заняттях. Дитяча природознавча література, її використання у цілях екологічного виховання.

- Дитячі свята екологічного змісту, розробка сценаріїв, проведення. Участь дошкільнят вприродоохранительних заходах.

- Прогулянки, екскурсії, виходи з дітьми на природу, їх роль екологічному вихованні. Знайомство дітей із лісом, рікою (ставом, озером), лугом (галявиною) як екосистемами. Організація спостережень за рослинами і тваринами у їхньому природному середовища проживання; простежування взаємозв'язків, ланцюжків харчування в співтовариствах живих організмів.

Отже, ознайомлення дітей із природоюРодного краю на дитсадку вимагає постійної безпосереднього спілкування із нею.