2.3. Узагальнення і обмеження понять. Класифікація.

До операцій з поняттями також належать узагальнення (3.6) і обмеження (3.7) понять.

3.6. Узагальнення — логічна операція переходу від поняття з меншим об'ємом до поняття з більшим об'ємом за рахунок відкидання ознак змісту.

3.7. Обмеження -логічна операція переходу від поняття з більшим об'ємом до поняття з меншим об'ємом за рахунок додання ознак до змісту вихідного поняття.

Узагальнити поняття - означає перейти від поняття з меншим обсягом, але з великим вмістом до поняття з більшим обсягом, але з меншим змістом. Наприклад, узагальнюючи поняття “кішка”, ми переходимо до поняття “ссавець”. Обсяг нового поняття є ширшим за об'єм вихідного поняття, перше відноситься до другого як індивід до виду. Продовжуючи операцію узагальнення, можна послідовно утворювати поняття “тварина”, “живий організм” тощо. Кожне наступне поняття є родом по відношенню до попереднього.

Іншими словами, для утворення будь-якого нового поняття шляхом узагальнення потрібно зменшити вміст вихідного поняття, тобто виключити видові або індивідуальні ознаки. Вважається, що межею обмеження є категорії — поняття, у яких виражаються найбільш загальні закономірності існування світу (наприклад, категорії “матерії”, “свідомості” тощо).

Обмеження поняття являє собою операцію,яка є протилежною по відношенню до операції узагальнення. Обмежити поняття - означає перейти від поняття з більшим обсягом, але з меншим змістом до поняття з меншим обсягом, але великим змістом. Щоб, наприклад, обмежити поняття “президент”, слід перейти до поняття “президент України”, яке в свою чергу можна обмежити, утворивши одиничне поняття (конкретна людина, яка має цей статус у конкретний період часу).

Таким чином, змінюючи обсяг вихідного поняття, ми змінюємо і його зміст, здійснюючи тим самим перехід до нового поняття - з великим обсягом і меншим вмістом (узагальнення) або меншим обсягом і великим вмістом (обмеження).

Логічні операції узагальнення і обмеження понять широко застосовуються в практиці мислення: переходячи від понять одного обсягу до понять іншого об'єму, ми уточнюємо предмет нашої думки, робимо наше мислення більш визначеним і послідовним.

Узагальнення і обмеження понять не слід змішувати з уявним переходом від частини до цілого і виділенням частини з цілого. Наприклад, доба діляться на години, години на хвилини, хвилини на секунди. Кожне наступне поняття не є видом попереднього, яке в свою чергу не можна розглядати як родове. Тому перехід від поняття “час” до поняття “доба” не є узагальненням, але перехдом від частини до цілого.

Фактично, можна стверджувати, що будь-які межі узагальнення і обмеження є достатньо умовними, бо розвиток науки являє собою постійне уточнення окремих положень, а також постійний перехід від загальних до більш загальних теорій. Інакше кажучи, по відношенню до будь-якого загального поняття можна сконструювати більш загальне поняття шляхом виділення універсального класу по відношенню до нього. Також і по відношенню до будь-якого одиничного поняття можна сконструювати більш конкретне поняття, додавши до змісту ще одну ознаку.