2.Фактори обдарованості

Проблема соціального розподілу, тобто в яких верствах населення переважають таланти: соціально розвинені, матеріально забезпечені або різні прошарки суспільства. Біографічний метод і дані сучасних досліджень дозволяють стверджувати, що і ті і інші сім'ї можуть мати обдарованих дітей. Наприклад, відомо, що Н.Лобачевській, математик, виховувався тільки матір'ю, не дуже освіченою жінкою, до того ж далеко не досвідченою в математиці, акад. А. Богомолець теж ріс в недостатньо забезпеченій сім'ї, І.Франко тим більше не міг одержати в селі, в простій сім'ї достатню освіту. Можна привести і протилежні приклади: А.Пушкін, М.Лермонтов, В.Вернадський, письменники М.Булгаков і І.Бунін. Очевидно, що людина від природи несе свій високий талант, багато що залежить від того, як вдасться йому реалізувати свій потенціал, помножити свої 10, 5, 2 таланти або один і той закопати із страху перед необхідністю подолання труднощів.

Та все ж? Що примушує людину, не дивлячись на всі перешкоди добиватися свого, доводити, приносити людям свій винахід, свої вірші, свою новину, картини, ідеї, свою літературну працю, своє відкриття? Що примусило М.Лермонтова кинути рідний край і шукати знань? Чому Е.Циолковський і його учень гімназист Чижевський в глухій Калузі мріяли один про космічні подорожі, а інший — про те, як забезпечити майбутніх космонавтів чистим повітрям? Що вимушувало І.Франко працювати по 18 годин на добу, стати енциклопедистом, свого роду Леонардо-да-Вінчі в літературі? Ці "що" і "чому" можна продовжити без кінця.

Рішення цих питань — майбутнє психології. Хоча багато хто вважає, що краще відправитися в лабораторію і прочитати спалахи осцилографа, ніж займатися вивченням обдарованості і творчості. Та все ж "деякі нахабні психологи", як пише відомий американський дослідник когнітивних процесів Роберт Сонсо, кинулися туди (в творчість), куди побоялися ступити їх англійські колеги.

Стало майже для всіх очевидно, що творчі люди є носіями прогресу. Дослідження дозволили встановити у таких людей наявність особливих творчих здібностей або креативності. Такі здібності забезпечуються трьома групами чинників: 1) біологічні передумови; 2) особлива організація психологічної діяльності креативної особи; 3) відповідний соціум. До біологічних передумов відносять високу мобільність нервової системи, що забезпечує швидку передачу нервових імпульсів і широту зв'язків, високий емоційний потенціал (частіше це сексуальна енергія, високий рівень тестостерона), витривалість, що забезпечує просто "жахливу" працездатність креативних геніїв; особливу організацію психічної діяльності (той або інший тип особи і поведінки).

Карл Юнг описав систему функціональних психологічних типів поведінки, визначивши: плотський, інтуїтивний, розумовий і дотиковий. По відношенню до креативних осіб той або інший тип — це з'єднання специфічних творчих здібностей, направлених на перетворення і зміну з надмірно розвиненою певною психічною функцією. Всіх їх об'єднує інтуїтивний тип пізнання, раціональний спосіб ухвалення рішень.