61. Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.

У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:Територіальні органи державного нагляду; Органи прокуратури; Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування; Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію; Вищий за рангом профспілковий орган.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство.

До складу комісії з розслідування включаються: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевого органу виконавчої влади, власника, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, представник з питань охорони праці її вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст санепідстанції.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.

У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.

Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.

62. Засоби і способи гасіння пожеж

Пожежа припиняється тоді, коли припиняється дія будь-якого компоненту, що приймає участь у процесі горіння.

Процес горіння можна припинити шляхом:

• зниження кількості горючої речовини;

• зменшення кількості окислювача;

• збільшення процесу активації енергії в полум'ї.

До основних способів припинення процесу горіння можна віднести слідуючі методи:

• припинення надходження окислювача (кисню) до осередку горіння;

• розбавлення повітря негорючими, інертними газами;

• зниження температури горючої речовини до рівня, нижчого за температуру спалахування;

• ізоляції вогнища пожежі від доступу повітря;

• зменшення концентрації горючих речовин шляхом розбавлення їх негорючими матеріалами;

• інтенсивного гальмування швидкості хімічної реакції (інгібування);

• механічного зриву полум'я сильним струменем води, порошку, газу.

До засобів гасіння пожежі належать:

• вода й водяна пара;

• хімічна й повітряно-хімічна піна;

• інертні і негорючі гази;

• галоїдні вуглекислотні сполуки;

• сухі порошки;

• пісок, щільна тканина — повсть та азбест.