МИНІСТЕРСТВО

ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО

ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Кафедра менеджменту і адміністрування

Методичні рекомендації щодо підготовки та

оформлення магістерських робіт

для студентів спеціальності 8.050201

„ Менеджмент організацій”

Освітньо-кваліфікаційного рівня

„магістр”

Київ 2009

ББК 65.441+65.290-2

Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення магістерських робіт. – К.: ДАЖКГ, 2009. с.

Укладач - Колосов А. Г., к.е.н., доцент, ст.н.с.

Рекомендації призначені для студентів спеціальності 8.050201 „Менеджмент організацій” освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” і містять основні вимоги до змісту та організації виконання магістерської роботи з урахуванням проблем житлово-комунального господарства. Надається орієнтовний порядок обґрунтування актуальності, мети та завдань дослідження, збору і обробки інформації, проведення дослідження, оформлення рукопису та захисту магістерської дисертації.

Рецензент Шканова О.М., професор, к.е.н.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри менеджменту і адміністрування „ „ лютого 2009 р., протокол №

Рекомендовано до друку навчально-медодичною радою ДАЖКГ

„ „ 2009 р. протокол №

Відповідальний за випуск – завідувач кафедри, д.е.н., проф. Виноградський М.Д.

Колосов А.Г. 2009

ДАЖКГ, 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність процесу наукового дослідження

1.1. Основні етапи науково-дослідної роботи

Розділ 2.

Особливості підготовки і написання магістерської роботи

2.1 Загальна характеристика магістерської роботи стор. 15

2.2 .Етапи формування магістерської роботи стор. 18

Розділ 3

Методичні вказівки щодо оформлення магістерських робіт

3.1 Написання тексту стор. 27

3.2.Вимоги до оформлення магістерської роботи стор. 31

3.3. Порядок рецензування і захисту магістерської роботи. Стор.33

Додатки:

Титульний аркуш

Завдання на магістерську роботу

Розділ 1. Сутність процесу наукового дослідження

1. Основні етапи науково-дослідної роботи

Науково-дослідна діяльність у Державної академії житлово-комунального господарства становить систему, яка передбачає формування у студентів умінь аналізувати теоретичне і практичне надбання щодо майбутнього фаху, висвітлювати результати науково-теоретичних і дослідницьких пошуків у курсовій, дипломній, магістерській роботах, наукових статтях, тезах, доповідях тощо.

Навчальний процес відбувається ефективніше, якщо він пов’язаний із визначенням і вирішенням проблем галузі, які існують або є вірогідність їх виникнення під час практичної роботи майбутнього випускника Академії.

Результати наукового дослідження, ефективність за­траченого на нього часу залежать від того, наскільки про­думано воно сплановано й організовано. Тому бажано дотримуватися певної послідовності етапів науково-дослідної роботи, які наведено нижче.

1. Важливішим етапом дослідження є вибір його проблеми і теми. Вважається, що правильно обрана і сформульована тема – це половина виконаного дослідження. Тому починають роботу, переконавшись у чіткому з’ясуванні її теми. Основними критеріями при цьому повинні бути її актуальність, новизна і перспективність.

Вибір теми дослідження передбачає уточнення у процесі дослідження обраної і сформульо­ваної у процесі підготовки до проведення наукового пошуку проблеми. Розпочинають дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Адже для успішного її розв'язання дослідник повинен мати якнайповніше уявлення про зроблене його попередниками. Для цього він ретельно аналізує доступні нормативні (закони, накази, інструкції) і патентні (описи патентів і винаходів) доку­менти, вивчає літературні джерела (книги, журнали, наукові збірники, архівні документи), статистичні ма­теріали. Цю роботу слід починати з опрацювання ґрунтовнішої публікації (монографії, дисерта­ції, тематичного збірника наукових праць тощо).

Під час ознайомлення можна отримати інформацію про ін­ші праці, потрібні для проведення дослідження. Інформація про них, як правило, міститься у тексті, підрядкових посиланнях, списку використаної літератури.

Результатом цього етапу дослідження повинен стати бібліографічний перелік опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів, конспект чи реферат.

2. Уточнення проблеми (теми) і складання програми дослідження. Попереднє формулювання проблеми нау­кового дослідження не завжди є остаточним. Під час вив­чення обраної для дослідження проблеми з'ясовують її аспекти, розв'язані раніше, що дає змогу конкретизу­вати питання, які потребують свого вирішення. Відпо­відно до цього формулювання проблеми може звужува­тися або розширюватися, а її назва уточнюватися.

Після уточнення проблеми складають програму (план) дослідження, мета якої полягає в забезпеченні систематичності й послідовності робіт у процесі дослі­дження. Програма передусім передбачає конкретну методику дослідження — сукупність і взаємозв'язок дослідницьких способів, методів і прийомів. У ній обґрунтовують вибір теми, розкривають, її актуальність, визначають мету і завдання дослідження, складають календарний план робіт, формулюють гіпотезу дослідження.

Гіпотеза – обґрунтоване припущення про можливі засоби розв’язання визначеної проблеми. Складається вона з перед­бачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обра­ної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з'ясувати передусім актуальніші пи­тання, сформувати попередні уявлення про зв'язки, які можуть існувати між відомими фактами. На цій основі поступово виникає уявлення про гіпотезу дослідження Гіпотеза є своєрідним компасом, який визначає напрям діяльності дослідника.

Щоб правильно сформулювати гіпоте­зу, необхідно мати широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її істо­ричні передумови, теоретичні засади.

Обґрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі яких обрано проб­лему дослідження, розкривати чинники, які зумовлю­ють його необхідність.

Актуальність дослідження залежить від того, наскільки його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню протиріч суспільного життя, виробництва, сфери послуг тощо. Обґрунтування актуальності проблеми і, зокрема, теми передбачає відповідь на питання: «Чи важливою є проблема на сучасному етапі?». Для цього необхідне висвітлення кількох позицій у літературних джерелах, посилання на документи (Програми розвитку тощо), у яких визначаються соціальні замовлення та практичних потреб, що характеризуються недостатністю тих чи інших наукових знань, методологічних підходів, які потребують вирішення.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Чітке бачення наукової мети дослідження є передумовою цілеспрямованої діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Вона може стосувати­ся різноманітних теоретичних, прикладних питань у межах наукового пошуку розкриття проблеми.

Мета дослідження конкретизується в його завдан­нях, які дають уявлення про його зміст і спрямованість. Зав­дання розкривають мету дослідження, і у сукупності повинні бути адекватними їй.

Завдання мають охоплювати конкретні дослідницькі дії та етапи процесу дослідження, зокрема, підбір та систематизація літературних та інших джерел для визначення стану проблеми, методів і способів її вирішення; ознайомлення та вивчення нормативних документів та законодавчих актів, перевірку на практиці теоретичних засад досягнутого рівня рішення проблеми; розробку пропозицій та рекомендацій , які мають бути винесені на захист, оформлення рукопису проведених досліджень та їх результатів.

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунтованого вибору методів, засобів (анкет, тестів, приладів тощо) дослідження, методів оброблення результатів дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпретовані й відповідно оформлені.

Розроблені завдання мають стати основою календарного плану та надалі змісту науково-дослідної роботи.

Календарний план робіт сприяє чіткому розподілу часу на кожний етап дослі­дження. Відсутність його породжує невизначеність, а нерідко й порушення термінів виконання окремих ета­пів дослідження, ритмічності всієї роботи, спричинює зниження результатів.

3. Систематичне накопичення матеріалів. Для їх збирання застосовують різноманітні методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання дослідження. У наукових дослідженнях у сфері менеджменту житлово-комунального господарства важливу роль відведено експерименту.

Експеримент як складова частина наукового дослідження є одним із способів отримання нових наукових знань, а також перевірки на практиці ефективності попередніх висновків і пропозицій у порівнянні з існуючими методами забезпечення функцій менеджменту у сфері ЖКГ. Головною метою експерименту може бути вияв­лення властивостей досліджуваних об'єктів, перевірка справедливості гіпотез і на цій основі всебічне і глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Поняття «експери­мент» означає дію, спрямовану на створення умов задля вивчення певного явища. У науковій мові і в дослідницькій діяльності експериментом називають низку споріднених понять: цілеспрямоване спостереження, відтворення об'єкта пізнання, органі­зацію особливих умов його здійснення, перевірку про­гнозу. Загалом експериментом вважають науково по­ставлений дослід, спостереження досліджуваного явища.

4. Зведення (опрацювання) результатів досліджен­ня. На цьому етапі упорядковують, систематизують, пе­ревіряють на достовірність або здійснюють статистичну оцінку зібраних матеріалів. Надалі їм надають зручної для аналізу форми (таблиці, графіки, математичні фор­мули, рівняння тощо).

5. Теоретичний аналіз результатів дослідження. Зведені результати дослідження всебічно вивчають й аналі­зують, приділяючи увагу усвідомленню та встановленню сутності і зв'язків між досліджуваними факторами, про­цесами, явищами. Визначальними при обробленні ре­зультатів дослідження є методи аналізу і синтезу, індук­ції й дедукції.

Дослідні дані аналізують, порівнюючи з гіпотезою дослідження. Результати порівняння охоплюють такі можливі випадки:

— сформульовані у гіпотезі передбачення цілком або частково узгоджуються з результатами дослідження. Завдяки цьому уможливлюється формулювання нових підтвер­джених дослідними даними теоретичних положень чи закономірностей або їх доповнення;

— гіпотеза не підтверджується дослідними даними. Це є підставою для критичного аналізу, перегляду, про­ведення нових досліджень.

Навіть негативні результати дослідження мають свою цінність. У багатьох випадках вони допомагають правильно змінити уявлення дослідника про досліджувані об'єк­ти, процеси чи явища.

На основі аналізу формулюють висновки або пропо­зиції. Результативність такої роботи значною мірою за­лежить від рівня кваліфікації й ерудиції дослідника, його уміння стисло, чітко і зрозуміло розкрити, оцінити нове і суттєве, що є результатом дослідження, визначи­ти шляхи подальших пошуків. Висновки не повинні бу­ти надто обширними. Оптимальний їх обсяг — не біль­ше 5-10 положень.

6. Літературне оформлення результатів досліджен­ня. Всі матеріали дослідження систематизують і готу­ють для узагальнення й літературного оформлення.

7. Упровадження результатів дослідження в практи­ку. Результати дослідження стають науковою продукці­єю тоді, коли їх починають застосовувати на практиці (в сфері управління виробництвом і наданням житлово-комунальних послуг, організації технологічних процесів, управління персоналом, методичного забезпечення навчального процесу, засобів навчання, удосконалення стандартів тощо)

Процес упровадження охоплює два етапи. Спочатку узагальнені результати дослідження перевіряють у практичних умовах (у навчальному про­цесі, на виробництві) Успішна дослідна перевірка результатів дослідження передує їх широкому впровадженню у сферу управління виробництвом і наданням послуг, або обов'язковому застосуванню у навчальному процесі.

8. Оцінювання значущості результатів дослідження. Наслідки впровадження результатів дослідження у практику можуть бути різними: забезпе­чувати економічний ефект (скорочення витрат на виробництво продукції), соціальний ефект (зростання продуктивності праці, підвищення рівня підготовки фахівців, працездатності, поліпшення умов праці, збереження здоров'я людей).

Дотримання послідовності етапів наукового пошуку забезпечує високий професійний рі­вень дослідження й ефективність його впровадження.

9. Робота над рукописом наукового твору. Оформ­лення результатів наукового дослідження прохо­дить ряд стадій: збір і нагромадження інформації; сис­тематизація й узагальнення первинних матеріалів; під­готовка чорнового варіанта рукопису; редагування ру­копису; відбір і оформлення таблиць, схем, рисунків, ксерокопій; консультації зі спеціалістами; оформлення остаточного варіанта рукопису.