Розділ іу Політична праксеологія.

Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.

Суть політичної дії, її зміст, націленість, засоби та результати.

Основні закономірності політики як специфічної форми суспільної практики.

Політична дія та історичні способи, стилі людського буття. Традиціоналістське суспільство – індивід з традиціоналістськими статусними визначеннями – традиційність політичної дії. Індустрійне суспільство – технократичний тип людини – технократизм політичної дії. Два виміри індустрійного суспільства: перший вимір – перебування в штучному світі виробництва – позаробочий час, побут, дозвілля; другий вимір – діяльнісна політична сфера буття держави – громадянське суспільство.

Межі технологічних способів існування людини в економічній, соціальній та політичній сферах буття. Проблеми модернової праксеології в сучасних теоріях неоконсерватизму та неолібералізму. Нові способи та форми політичної дії, породжені динамікою науково-технічного прогресу.

Проблеми глобалістики в політичних діях (А.Турен). Теорія натурфілософії влади як вселенсько-космологічного феномену.

“Людина всесвіту” – “людина нації” у політичній праксеології. Нове обгрунтування суб”єктів дії в сучасних теорія організацій.

Проблема ресурсів у політичній праксеології. Культурна (духовна) гегемонія, організація влади та ресурси, як визначальні чинники політичного управління суспільством.

Політичні наслідки та майбутнє людського розвитку: від “часткового виробництва” до “тотального виробництва”.

Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.

Природа культурної гегемонії. Інформаційна нерівність та політичний гегемонізм.

Суть традиційно

Економічної детермінанти у визначенні політичних процесів, її позитивні та негативні риси. Політичні теорії економічного детермінізму.

Співвідношення виробничого досвіду людини та культурно-освітнього в добу індустріалізації та урбанізації. Духовне виробництво та його вплив на трансформацію змісту та форм політичної діяльності.

Функції культури в політиці. Проблема сенсу життя людини: культурологічне та політичне визначення ( Дюркгейм, З.Фрейд, К.Маркс, В.Франкл, К.Ясперс, Г.Х.Гадамер).

Виробництво матеоріальне та виробництво самого суспільства. Суть системи політичних технологій, їх культурологічні парадигми. “Соціологія дії” А.Турена. Історія як глобальний обмін культур. Культурологічна теорія нації Е.Гелнера. Націоналізація та денаціоналізація політичних процесів в сучасному світі, детермінанти, що їх визначають.

Теорії суспільних відносин як відносин людей-агентів системи політичних технологій.

Місце політичних еліт в системі технологій виробництва суспільства. Ч.Сноу про “дві еліти” та “дві культури” в політиці.

Гуманістичні універсалії у мові та практиці сучасної політики. Задоволення соціальних потреб у процесі міжкультурного обміну та сучасного духовного виробництва, їх вплив на формування політики. Місце та роль інформативних ресурсів у цих процесах.

Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.

Сучасні відносини в світі як вияв нееквівалентного обміну інформації. Суперечності між темпами загального накопичення інформації та можливостями соціально-прикладного використання накопиченої інформації. Вплив цих процесів на політику.

Зміна характеру владних технологій в умовах модернізації суспільного розвитку. Витіснення природно сформованих тенденцій штучно створеними. Витіснення автономно створюваних типів поведінки маніпульованими та контрольованими ззовні. Заміна локально-професійної, територіальної, культурної автономії програмованим керівництвом з різного виду “центрів”. Суть модернового прогресу в політиці в А.Турена.

Моделі інформаційного обміну (збільшення, зменшення простору прескриптивної технології) та їх вплив на стійкість соціальної піраміди суспільства, що модернізується. Суть модернізаційної політики в таких моделях.

Регульованість та невпорядкованість у прирості інформації, що трансформує людську мету, змінює потреби, а не засоби) способи збалансування їх.

Способи транслювання накопиченої дескриптивної інформації у прескриптивну.

Роль політичної системи суспільства у транслюванні інформації із неофіційних каналів комунікації в офіційні.

Горизонтальні та вертикальні комунікативні канали інформації в суспільстві. Випереджаючий розвиток горизонтальних комунікацій.

Аксіологічна сутність інформаційних систем в політиці, їх вплив на пізнання та продукування політичних процесів в цілому.