
- •Робоча програма навчальної дисципліни філософія політики
- •Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни (загальна тематика лекційних та семінарських занять)
- •Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Самостійна робота:
- •Тематика і завдання для семінарських занять
- •Вступ Тема 1. Природа політичного
- •Тема 2. Філософія та політика.
- •Розділ і. Політична антропологія.
- •Тема 3.Принципи політичної антропології.
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.
- •Розділ іі Політична гносеологія
- •Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку
- •Тема 10. Принцип історизму в політиці.
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності.
- •Розділ ііі Політична онтологія
- •Тема 13. Буття влади.
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15.Геополітика.
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними і регулятивними системами суспільства.
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
- •Розділ іу Політична праксеологія.
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.
- •Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.
- •Плани та проблемні матеріали до семінарських занять
- •Тема 1. Природа політичного План
- •Тома 2. Філософія та політика. План
- •Тема 3. Принципи політичної антропології. План
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва. План
- •Політична гносеологія.
- •Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку.
- •Тема 10. Принципи історизму в політиці
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності
- •Політична антологія
- •Тема 13. Буття влади
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15. Геополітика
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
- •Політична праксеологія
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
- •Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Поточний контроль
- •2. Модульний (проміжний) контроль
- •3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
- •Модуль і „Політична антропологія. Політична гносеологія”
- •13.Рекомендована література
- •Міжпредметні зв’язки
Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
Природа сили політичної влади: моральної, правової, соціальної, політикорепресивної, економічної, ідеологічної. Взаємодія регулятивних систем.
Взаємозв”язок права та сили. Еволюція відносин влада-закон. Вияв політики та влади, моральний аспект як основа права за Ж.Френдом. Суть насильницьких дій влади та співвідношення їх з правовими нормами у концепції Н. Пуланзаса.
Механізм “дисциплінування” суспільних відносин за М.Фуко.
Поєднання через правову регулятивну сферу політики та ідеологічного регулятивного механізму. Закон-аспект матеріалізації домінуючої ідеології. Ідеологема влади. Закон та ідеологія як засіб мети політики.
Політика та мораль. Суть діалектичних відносин у системі “влада – закон-мораль”.
Проблема моральності влади в історії політичної науки (Н.Макіавеллі, І.Кант, К.Маркс, М.Бакунін, В.Ленін, Е.Фромм).
Сфера політики та сфера моралі. Історичні особливості становлення. Їх автономія та взаємозв”язок. Основні категоріїї моралі (“совість”, “добро”, “зло”, “справедливість”, “хорошо”, “погано”, “несправедливість”, “гуманізм” тощо). Зв”язок моральних норм з цінностями. Основні категорії політики ( “інтерес”, “влада”, “сила” тощо), їх співвідношення з основним категоріями моралі. Функції політики, функції моралі. Шляхи, механізми, удосконалення моральних основ буття суспільства через політику. Політик як людина. Моральні злочини. Політичні злочини.
Політика та загальнолюдські цінності.
Політика. Свобода. Відповідальність в політиці. Загальна характеристика свободи (свобода як соціальне поняття; діяльнісна сутність свободи; свобода як процес). Історичні способи та форми утвердження людської свободи.
Аспекти свободи: економічний, духовний, політичний. Моральна, політична, юридична відповідальність як суть утвердження свободи.
Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
Проблема легітимації як цілісна й актуальна теорія. Зміст поняття “легітимізації”, його місце в утвердженні системи політичної влади.
Суть легітимації політичної влади у поглядаї Ж.Френда. Відмінність понять “легітимність влади” та “легальність влади”. Легітимність та примус. Легітимність влади та трансцендентність санкції управління. Юридична та політична сутність понять “легітимність” та “легальність” влади.
Теорія тотожності легітимної та легальної влади М.Вебера. Звернення до ідеалів, цінностей, аргументацій, теорій, природним та надприродним силам, персонам в процесі легітимізації політичної влади.
Проблема істиності влади та легітимація. Раціональність легітимізованої влади. Місце віри, довіри, закону в системі легітимізації політичної влади.
Способи легітимізації політичної влади.
Юридична, правова легітимація як легалізація політики та влади.
Ідеологічна система легітимаці політичної влади.
Культурницько-традиціоналістська система легітимації влади та політики.
Суспільна орієнтація (етичний аргумент) як визначальний принцип легітимації влади (“політична мудрість” Демокріта, Платона; свобода та її обмеження Т.Гоббса, Дж.Локка; майнова рівність К.маркса). Суть моральної легітимізації політики та влади.
Перехідний період в суспільстві – умови, шляхи, суперечності в легітимації та легалізації влади.