2.4. Основна і додаткова заробітна плата

Відповідно до статті 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються із заробітної плати та фонду додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, норм виробітку, норми обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів та службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, особливі умови праці.

Фонд заробітної плати основних робітників відрядників можна визначити виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції.

Підприємство працює у три зміни.

На кожній зміні працює 10 робітників, в т.ч.

5 робітників по ІІІ розряду, ставка ІІІ розряду за зміну 70,70 грн.

3 робітники по ІV розряду, ставка ІV розряду за зміну 75,10 грн.

2 робітники по V розряду, ставка V розряду за зміну 86,20 грн.

Примітка: ставки розрядів ми беремо з додатків

Фонд заробітної плати за зміну при умові виконання норми виробітку (норма виробітку за зміну переробити 83,3 т зерна) становить

(70,70 грн. ×5) + (75,10 грн. × 3) + (86,20 грн. × 2) = 751,20 грн.

Додаткова оплата становить 30% від тарифного фонду

751,20 грн. × 0,30 = 225,36 грн.

Всього оплата по тарифу і додаткова оплата становить

751,20 грн. + 225,36 грн. = 976,56 грн.

На 1 т переробки зерна фонд оплати праці становить

976,56 грн. : 83,3 т = 11,7 грн.

Затрати праці за зміну

10 робітників × 8 год. = 80 л.-год.,

на 1 т переробленого зерна 0,9 л.-год. (80 : 83,3).

2.5. Відрахування на соціальні заходи

До елементу відрахування належать:

• відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування 33,2%;

• відрахування на обов’язкове державне страхування з тимчасової втрати працездатності 1,5%;

• відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 1,3%;

• відрахування на обов’язкове державне страхування від нещасних випадків 1,16%;

• відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства 1,14%;

Разом ці відрахування складають 38,3% від фонду заробітної плати.

2.6. Амортизація і поточний ремонт обладнання, будівель і споруд

Планування випуску продукції (виробничої програми) є основним розділом плану діяльності підприємства. Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпечення виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості, передбаченої номенклатури за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятному режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску продукції, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, є найважливішим елементом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужностей може бути з наступних причин:

• знос та вибуття обладнання;

• збільшення трудомісткості виготовленої продукції;

• зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

• зменшення фонду робочого часу.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

• натуральними;

• умовно натуральними;

• вартісними показниками.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни і інші.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології і організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною, тому що за період освоєння потужності (1-2 роки), за період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємств – відображає його потенційну здатність виробляти протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

• потужність на початок планового періоду (вхідна);

• потужність на кінець планового періоду (вихідна);

• середньорічна потужність.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі обчислюється за формулою

ВПвих = ВПвх + ВПвв – ВПвив,

де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (ВПсер.р., грн.) підприємства обчислюється за формулою

ВПсер.р. = ВПвх + ВПвв × – ВПв × ,

де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю.

В курсовому проекті використовується виробнича потужність у вартісному виразі середньорічна (додаток А).

У виробництві беруть участь основні і оборотні засоби. Оборотні засоби беруть участь лише в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію, а основні засоби – поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію. Отже, основні засоби протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного і економічного старіння.

Під фізичним спрацюванням основних засобів розуміють явище поступової втрати своїх первісних техніко-економічних якостей, що призводить до зменшення їх реальної вартості – економічного спрацювання.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних засобів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове відновлення їх вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування.

Амортизація основних засобів – це процес перенесення балансової раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою їх повного відшкодування. Амортизаційні відрахування включаються до собівартості, реалізуються під час продажу продукції (послуг), а потім накопичуються у спеціальному амортизаційному фонді для відновлення основних засобів.

Будівлі і споруди підприємства відносяться до І групи основних засобів. Норма відрахування за квартал 2% від залишкової вартості. Річна норма 8%.

Обладнання відноситься до ІІІ групи основних засобів. Норма відрахування за квартал 6% від залишкової вартості. Річна норма – 24%.

Крім того, підприємство несе також витрати на щоденне та періодичне підтримування основних фондів в робочому стані шляхом здійснення різних видів техоглядів, ремонтів, які також мають відшкодовуватись.

Норми відрахування цих витрат по будівлях і спорудах становлять 5%, по обладнанню 10% від залишкової вартості.

Таблиця 8

Відрахування на утримання основних засобів

Показник	Тис. грн.	Амортизація		Поточний ремонт		Разом, грн.
		норма відрахування, %	сума відрахування, грн.	норма відрахування, %	сума відрахування, грн.
Вартість будівель і споруд	6000	8	480000	5	300000	780000
Вартість обладнання	12000	24	2880000	10	1200000	4080000
Разом	18000		3360000		1500000	4860000

На 1 т переробленого зерна ці витрати складають 29 грн.