Пояснювальна записка

Програма державного іспиту з навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» (Українське мистецтво) (галузь науки – мистецтво, мистецтвознавство) призначена для студентів усіх спеціальностей напрямку 0202 «Мистецтво» та створена у відповідності до навчального плану ОКЗ ХХУ. Тим самим вона охоплює спеціалізації: 5. 02020102 Театрально-декораційне мистецтво; 5. 02020501 Образотворче мистецтво; 5. 02020701 Дизайн. Понині актуальними в сучасній мистецькій освіті постають питання фахового аналізу формування та існування мистецько-культурних явищ, обґрунтування методів та методик дослідження мистецьких процесів і художньої форми, усвідомлення принципів і способів теоретичного узагальнення та практичного засвоєння історико-мистецьких та візуально-пластичних культурних явищ та процесів.

Метою програми є забезпечення необхідного теоретичного рівня підготовки здобувачів ОКР «Молодший спеціаліст» за означеними спеціалізація ми та складання державного іспиту.

Зміст програми відображає ті аспекти історії та теорії мистецтва, у контексті яких формується сучасна проблематика мистецтвознавства та фахової мистецької освіти. Програму складено у відповідності до навчального плану ОКЗ ХУ та навчальних та робочих програм навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва». Курс загальноєвропейського та російського мистецтва охоплений здебільше в питаннях теоретичного та загально мистецького блоку.

Структура програми розподіляється на два модулі: 1. Блок теоретичних та загально-стильових питань та питань з практики мистецтва; 2 Українське мистецтво. Теми містять комплекс питань, кожне з яких має відповідності до певного репрезентативного матеріалу та може постати самостійним предметом мистецтвознавчого аналізу.

Літературу програми складено таким чином, щоб головне місце а ній постали найсучасніші видання та ті монографічні та теоретичні дослідження, що апробовані часом та містять у собі досконалі зразки аналізу та інтерпретації мистецьких явищ та процесів.

Програму та перелік питань державного іспиту складено у відповідності до основної мети іспиту: встановлення рівню знань з навчальної фахової дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» та виявлення рівню якості підготовки випускного курсу до професійної та самостійної мистецької та мистецтвознавчої рефлексії, творчої діяльності, мистецької самосвідомості та культурологічного самоаналізу у межах професійної діяльності.

Основні напрямки програми державного іспиту орієнтовано на вимоги до знань, вмінь та навичок студентів.

Вимоги до знань, умінь та навичок:

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

• етапи розвитку українського та російського мистецтва ХХ-ХХІ ст., його найважливіші явища, факти, найвидатніших майстрів;

• вивчити систему теоретичних постулатів, що моделювали розвиток окремих шкіл і напрямків; опанувати систему теоретичного узагальнення явищ у царині фігуративного та не фігуративного мистецтва; знати закономірності трансформації пластичної та візуальної форми, закономірності та методологічні засади інтерпретації художньої форми;

Уміти:

• виявляти основні тенденції стильової еволюції українського та російського мистецтва Х-ХХІ ст.

• визначати характер взаємозв’язків українського та російського мистецтва з загальносвітовими та культурними мистецькими явищами у розвитку сучасного українського та російського мистецтва, виявляти значення локальних процесів, особливостей напрямків , шкіл у межах розвитку сучасної актуальної образотворчості;.

Мати навички:

• у володінні механізмом аналізу творів, стилів українського та російського мистецтва Х-ХІ ст.

• у володінні необхідним понятійно-термінологічним інструментарієм для здійснення професійної мистецтвознавчої та художньої діяльності (в творчій практиці, художній критиці, науковій роботі тощо).

• вільного володіння державною мовою та фаховою мовою мистецтва/мистецтвознавства;

• вільного володіння навичками мистецтвознавчого образно-стилістичного аналізу, методу іконографії та іконології, порівняльного та контекстуального аналізу, методу історичної екстраполяції, методами дискурсивного та культурологічного аналізу.

За структурно-логічною схемою викладання професійно-оріентовних дисциплін курс Історії російського та українського мистецтва викладався після опанування студентами історії зарубіжного мистецтва. Відповідаючи на питання студент повинен висвітлювати українське та російське образотворче мистецтво у контексті світового художнього процесу, спів ставляючи твори, закономірності будови пластичної та художньої форми, стилістичні особливості у порівнянні до загальноєвропейських історико-художніх стилів та явищ.

Відповіді на питання державного іспиту, основу яких склав матеріал українського мистецтва, студент повинен надати у порівнянні з відповідним матеріалом російського мистецтва певної доби.

Обов’язковою частиною складання іспиту є атрибуція та аналіз запропонованого твору мистецтва.

Обсяг навантаження та зміст програми укладено у відповідності до ОКР «Молодший спеціаліст»

Екзаменаційні питання з навчальної дисципліни

«Історія образотворчого мистецтва»

(Російське та Українське мистецтво Х-ХІ ст.)

Блок загальнотеоретичних та історико-стильових питань

1. Визначте місце живопису в системі образотворчого мистецтва.

2. Поясніть специфіку станкового та монументального живопису.

3. Розкрийте специфіку графічного мистецтва.

4. Порівняйте особливості малюнка та естампа.

5. Назвіть графічні матеріали та техніки, у чому полягає особливість мови графічного мистецтва..

6. Назвіть засоби обробки пластичної форми та поясніть їх значення в мистецтві скульптури.

7. Визначте можливі напрямки аналізу дизайн-форми.

8. Розкрийте нові стратегії стильо- та формотворення в сучасному образотворчому та театрально-декораційному мистецтві, дизайні.

9. Розкрийте базові принципи образної художньої культури та місце мистецтва в системі культурних явищ.

10. Зміст та основні значення поняття художньої форми.

11. Художній простір та його видові та міжвидові різновиди (просторові структури та відносини в живописі, архітектурі, структурі, дизайні).

12. Проблема часу в пластичних мистецтвах.

13. Проблема кольору в мистецтві живопису, скульптурі, архітектурі.

14. Композиція як організація зображення. Композиційні структури та засоби її формального відображення.

15. Комунікативна природа художнього значення зображення.

16. Типи зображальності в різних видах образотворчого мистецтва.

17. Вербально-візуальний синтез. Зображення як текст та мова. Візуальна риторика.

18. Стиль: зміст та межі визначення поняття.

19. Художня практика та прагматика мистецької діяльності.

20. Життєвий та культурний простір художника.

21. Мистецтво та світ культурних цінностей.

22. Мистецтво та повсякденність.

23. Мистецтво та аудиторія. Рецепція мистецтва.

24. Виставковий аспект репрезентації творів мистецтва.

25. Наука про мистецтво: зміст діяльності та методологічні спрямування.

26. Герметизм українського мистецтва.

27. Традиція і авангард. Паралель чи альтернатива? Експеримент в авангардизмі.

28. Мистецькі музеї України.

29. Медіа в сучасній художній практиці.

30. Витоки та новітні спрямування сучасного дизайну.