102. Управління валютними ризиками.

МК діють у багатовалютному фінансовому середовищі. МК обов’язково здійснюють операції на ринках іноземних валют — інакше неможливі взаємовідносини як усередині корпорації між зарубіжними відділеннями, так і з іноземними діловими клієнтами.

Валютні ризики поділяються на три групи, кожна з яких потребує використання спеціальних міжнародних фінансових інструментів.

Операційний ризик – це нестабільність варт-ті потоків грош. засобів, вимірюваних в одиницях валют цих країн.

Головними інструментами управління операційними валютними ризиками є:

1. Уникнення ризиків:

а) передача ризиків шляхом укладання контрактів у валюті експортера;

б) попередня оплата;

в) сальдування операційних валютних ризиків шляхом укладання контрактів на продаж одних товарів і купівлю інших з парт­нерами однієї і тієї самої країни;

г) проведення розрахунків протягом тривалого часу;

д) «кошикове» хеджування — використання платежів і надходжень у великій кількості валют.

2. Короткострокове управління операційними валютними ризиками:

а) форвардні валютні контракти;

б) ф’ючерсні валютні контракти;

в) хеджування короткостроковим кредитом;

г) валютні опціони;

д) перехресне хеджування шляхом укладання контракту на іншу валюту, курс якої прив’язаний до партнерської.

3. Довгострокове управління операційними валютними ризиками:

а) паралельні (компенсаційні) позики;

б) валютні свопи;

в) кредитні свопи.

Перерахунковий ризик

ПР відноситься до змін бухгал-х вартостей прибутку і влас-ті капіталу компанії, які виникли через коливання обмінного курсу. ПР відноситься до впливу змін обмінного курсу на сумарні фін. звіти ТНК.

Найбільш популярними інструментами управління - застосування інструментів управління операційними валютними ризиками, зокрема перехресного хеджування.Вивчення цього питання з урахуванням знань студентів з бухгалтерського обліку, а також міжнародних фінансів повинно привести їх до висновку про ненадійність хеджування перерахункових валютних ризиків. Тому чимало фінансових аналітиків рекомендують міжнародним корпораціям ігнорувати бухгалтерські валютні ризики і зосередити свою увагу на управлінні економічними ризиками.

Економічний ризик

Економічний ризик – випадкове зниження конкурентоспроможності; зниження довготермінової рентабельності.

Найбільш популярними інструментами управління економічними валютними ризиками є:  1) вирівнювання грошових потоків, які надходять до компанії і залишають її при зміні вартості валют; 2) глобальна диверсифікація; 3) вирівнювання активів та пасивів стосовно використовуваних валют, термінів виконання зобов’язань і партнерів по бізнесу.

103. Суть і основні види валютних ризиків

Валю́тний ри́зик — коливання курсів (валютних курсів) породжують ризик при експортно-імпортних операціях. В умовах знецінювання валют цей ризик стає значним для експортерів, особливо при довгострокових угодах, а також при продажі товарів у кредит.

МК діють у багатовалютному фінансовому середовищі. МК обов’язково здійснюють операції на ринках іноземних валют — інакше неможливі взаємовідносини як усередині корпорації між зарубіжними відділеннями, так і з іноземними діловими клієнтами.

Валютні ризики поділяються на три групи, кожна з яких потребує використання спеціальних міжнародних фінансових інструментів.

Операційний ризик – це нестабільність варт-ті потоків грош. засобів, вимірюваних в одиницях валют цих країн.Особливе місце серед факторів, що визначають операційний ризик, посідає так званий операційний леверидж. Його суть полягає в залежності прибутку від рівня постійних фіксованих витрат в-ва. До них відносять платежі за оренду приміщень, устаткування, страхування майна, платню адміністративному персоналу. Самий простий засіб уникнути ОР: передача його ін. компанії. Для змення ризиків викор-ся сальдований ОР. ОР, з якими зіткаютьсся компанії, що мають постійні і великі контракти з іноз. валютою, погашуються в рез-ті таких операцій або стають менше. ОР змен-ся ще більше, коли платежі і надходження здій-ся у великої кіл-ті валют. Якщо компанія захоче повністю звільнитися від ОР, то для цього є багато методів хеджування.

Перерахунковий ризик. ПР відноситься до змін бухгал-х вартостей прибутку і влас-ті капіталу компанії, які виникли через коливання обмінного курсу. ПР відноситься до впливу змін обмінного курсу на сумарні фін. звіти ТНК. Під ПР підпадають і під-ва і приватні особи при неочікуваних змінах обмінних курсів. Перерахунок належить до операцій переводу фін. звітів компаній з од. валюти в ін. ПР при цьому пов’язаний із зміною зареєстр-х даних про фін. стан компанії, викликаним змінами обмінного курсу. Щоб підготувати свої фін. звіти ТНК повині конвертувати свої активи і пасиви в іноз. валюті в якусь одну спільну.

Економічний ризик. Економічний ризик – випадкове зниження конкурентоспроможності; зниження довготермінової рентабельності. Цей ризик стосується майбутніх контрактних угод. Він має довготерміновий характер, пов’язаний з перспективним розвитком компанії (фірми). Вважається, що його не важко спрогнозувати. Існують два головні наслідки економічного ризику для компанії у випадку несприятливої зміни курсу валют: 1) зменшення прибутку від майбутньої операції – такий екон. ризик називається прямим; 2) втрата певної частки цінової конкурентноздатності порівняно з іноземними товаровиробниками – такий називається опосередненим. Джерелом прямого екон. ризику є операції, що будуть проведені у майбутньому.