37.Основні культурні кластери.

Різноманіття культурних відмінностей привело дослідників до ідеї побудови кластерів - сукупності країн (культур), що володіють схожими властивостями. Одну з таких класифікацій запропонували Ронен і Шенкар Дослідження Ф.Тромпенаарса: Критерії класифікації: взаємовідносини між людьми, відношення до часу та оточуючого середовища . Вони виділили:

- Скандинавський кластер: Фінляндія, Норвегія, Швеція, Да-ня;

- Німецький кластер: Німеччина, Австрія, Швейцарія;

- Англомовний кластер: США, Великобританія, Австралія, Південна Африка, Канада, Нова Зеландія, Ірландія;

- Романський кластер: Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Бельгія;

- Латиноамериканський кластер: Аргентина, Венесуела, Мексика, Чилі, Колумбія, Перу;

- Далекосхідний кластер: Таїланд, Індонезія, Тайвань, Філіппіни, Сінгапур, Гонконг, В'єтнам;

Арабська: Бахрейн, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія;

- Близькосхідний кластер: Туреччина, Греція, Іран.

Деякі з розглянутих авторами класифікації країн (Бразилія, Японія, Індія, Ізраїль) не увійшли ні в один кластер.

Одна із спроб кластеризації культур на основі комплексної системи показників, що впливають на ділову поведінку, належить

Узагальнення результатів дослідження Ф.Тромпенаарса дозволило виокремити п'ять основних культурних кластерів

1) англійський (США :та Великобританія);

2) азіатський (Японія, Китай, Гонконг, Сінгапур);

3) латиноамериканський (Аргентина, Венесуела, Мексика, Бразилія);

4) латиноєвропейський (Франція, Бельгія, Іспанія, Італія);

5) німецький (Австрія, Німеччина, Швейцарія, Чехія).

Культурна группа (культурний кластер) включає країни, що розділяють багато схожих культурних цінностей при збереженні певних відмінностей. Багато культурних груп виділені за такою ознакою, як спільність мови; до цієї категорії належать такі культурні групи, як англійська, німецька, латиноамериканська і арабська, і у меншій мірі скандинавська і європейська культурні групи. Іспанія і країни Латинської Америки розділяють багато культурних цінностей, то ж можна сказати про Ізраїль і США.

38. Основні типи організаційних культур міжнародних корпорацій.

Орієнтація культури ведення бізнесу – орієнтація на угоду( на виконання завдання) чи на взаємовідносини ( на людей ).

1) культури орієнтовані на угоду: ПН Європа, Німеччина, Великобританія, ПН Америка, Австралія та Нова Зеландія.

2) помірно орієнтовані на угоду: ПД Африка, ПД Європа, ЦН та СХ Європа, Чилі, ПД Бразилія, ПД Мексика, Сінгапур, Гонконг

3) орієнтовані на взаємовідносини:країни арабського світу, Африка, Латинська мерика, Азія

Формальна культура – виключно ієрархічна організація, що відображає відмінності у статусі і владі (більшість країн Європі та Азії, регіони Середземного моря та арабський світ, Латинська Америка)

Неформальна культура – егалітарна організація, в якій усі рівні з незначною різницею у статусі і владі (Австралія, Данія, США, Канада, Норвегія, Ісландія, Нова Зеландія)

Поліхронна культура – культура з гнучким відношенням до часу (Арабський світ, Африка, Латинська Америка, ПД та ПД-СХ Азія)

Монохронна культура – жорстке відношення до часу (ПН Європа, Німеччина, Японія, ПН Америка)

Помірно монохромні: Австралія, Нова Зеландія, Росія та більшість країн Східної та Центральної Європи, Південна Європа, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Китай, Південна Корея

Ступінь експресивності – емоційна характеристика між особового спілкування чи комунікації

1) Експресивні культури: Середземноморський регіон, Південна Європа, Латинська Америка

2) Варіативно-експресивні: США та Канада, Австралія та Нова Зеландія, Східна Європа, Південна Азія, Африка

3) Стримані культури: Східна та Південна Азія, Північна Європа, Німеччина

Вербальна комунікація – спілкування за допомогою слів та їх значень