31. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.

Соціально-культурне середовище - це певні фізичні, демографічні і поведінські норми, характерні для кожної країни, що впливають на методи ведення справ.

На осн подібності певних рис культур виділяють наступні групи країн:

1)англомовна

2)романсько-європейські

3)німецькі

4)скандинавські

5)близькосхідні

6)арабські

7)далекосхідні

8)латиноамериканські

9)незалежні(Бразилія, Японія, Індія, Ізраїль)

Кожна країна має свої традиції, норми та заборони. Ігнорування культурних особливостей та їх основних елементів може суттєво гальмувати розвиток міжнародних економічних відносин. Вплив соціально-культурного середовища на динаміку світогосподарських зв’язків здійснюється у формі сприйняття зарубіжним споживачем товару чи послуг, специфіки поведінки споживача на ринку, можливостей впливу на нього. Крім того, культурне середовище формує своєрідні норми поведінки в бізнесі.

Соціально-культурне середовище аналізується, як правило, за такими напрямками:

– мова; – релігія; – ідеологія; – особливості історичного розвитку; – національні традиції, інші культурні цінності; – норми поведінки в бізнесі, діловій етиці та менеджменті; – соціальні інститути.

Основні засоби адаптації до культурного середовища

1)поліцентризм – відбувається орієнтація на нац. Відмінності

2)геоцентризм – орієнтація на загальні культурні риси та місцеві особливості не враховуються

3)етноцентризм – відбувається переконання в перевазі представників власної етнічної групи над представниками інших груп

4)змішані форми

5)регіоцентризм – великий ступінь диверсифікації та орієнтації на регіональні місцеві особливості, які є складовою частиною стратегії адаптації

32. Вплив культури на міжнародний менеджмент.

Культура - це сукупність цінностей, вірувань, моделей поведінки, звичаїв і установок, які відрізняють одне суспільство від іншого..

Основні характеристики культури:

засвоєність — культура не є біологічною рисою, а являє собою результат навчання і досвіду (Learned); причетність — люди причетні до культури певних соціальних груп (Shared);

спадкоємність — культура передається від покоління до покоління (Trunsgenerational);

символічність — культура пов’язана з певними символами (Symbolic);

моделювання — культура має певну систему, цілісність і власну структуру (Patterned);

адаптивність — культура ґрунтується на здатності людей пристосовуватись до змін (Adaptive).

Культура має значний безпосередній вплив на всі функції та інструменти менеджменту. сфери впливу культури суспільства на підходи в міжнародному менеджменті: централізація проти децентралізації прийняття рішень;безпечність проти ризику; індивідуальні винагороди проти групових; неформальні процедури проти формальних; висока організаційна лояльність проти низької; кооперація проти конкуренції; короткострокові горизонти проти довгострокових; стабільність проти інновацій.

Проблема впливу культури на міжнародний менеджмент полягає в тому, що в процесі управління кожний керівник сприймає іншу культуру не безпосередньо, а через призму власної культури. А тому сприйняття іншої культури нагадує айсберг, видима частина якого — це помічені нами відмінності іншої культури від нашої, а підводна частина айсберга — це непомічені, а отже, і несприйнятті нами відмінності іншої культури від нашої. Self-reference criterion — SRC