6..Етапи еволюції міжнародного бізнесу: ера глобалізації.

Ера глобалізації (починаючи з 70-х м.м. XX в.).

Цей період розвитку цивілізації взагалі й міжнародного бізнесу зокрема проходить під знаком революційних технологічних змін, слідом за якими, природно, ідуть економічні, соціальні й політичні зміни. Комп'ютерна революція й потужний розвиток телекомунікацій практично невпізнанно змінили особа всіх традиційних технологій, вивівши їх на якісно новий рівень, і зрозуміло, що перші й найголовніші плоди цього процесу потисли й пожинають промислово розвинені країни. На жаль, у багатьох випадках розрив між ними й більш відсталими країнами збільшується й відповідно росте напруженість у відносинах.

Не витримавши науково-технічного змагання з розвиненими країнами, повалилася світова комуністична система, а єдиний її великий бастіон, що залишився, — Китай — вижив і розвивається тільки тому, що це забезпечує симбіоз ринку й соціалізму при потужній підтримці Заходу і Японії, яким комуністичний режим гарантує стабільність і безпека їх інвестицій і доходів. Що ж стосується іншого комуністичного співтовариства, то воно ( за найменшим виключенням) дружно вийшло в сферу вільного (а виходить, і міжнародного) ринку, збільшивши територію вільного міжнародного бізнесу на 15-20% і населення, їм охоплюване, майже на 300 млн. чіл. Сьогодні на Землі практично не залишилося закритих для міжнародного бізнесу зон і тем. Тим важливіше більш уважно проаналізувати характерні риси цього періоду розвитку.

Реальна глобалізація в остаточному підсумку характеризується тим, що міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни планети й кожна з них тією чи іншою мірою залежить від міжнародного бізнесу. Наслідки цього двоякі: з одного боку, країна може користуватися всіма його благами, не випробовуючи негативних наслідків відсутності в ній тих або інших ресурсів, можливостей і т.д. Але, з іншого боку, природньою платою за це стає й істотна залежність країни від стану світових ринків у цілому: не можна користуватися тільки благами інтеграції у світову економіку, доводиться одночасно нести й ризики цього процесу (що повною мірою відчула на собі Росія у період кризи 1998 р.: які б не були помилки уряду в період реформ, але було б несправедливим заперечувати й роль світової фінансової кризи в тому, що відбулося з російською економікою влітку 1998 р.).

7..Риси сучасного міжнародного бізнесу.

Міжнародний бізнес у сучасних умовах визначається наступними характерними рисами:

1. Доступність і загальність. Хоча міжнародний бізнес і регулюється відповідними законодавствами країн, він усе більше й більше перетворюється у свого роду невід'ємну можливість практично для будь-якої фірми майже кожної країни, принципово змінюючи стратегічні й тактичні перспективи фірм і відкриваючи перед ними небачені раніше потенційні поля ділової активності. У той же час тут є, звичайно, і свої обмеження.

2. Ступінчастість розвитку. Мова йде про те, що входження фірми в міжнародний бізнес, по суті і як правило, починається з найпростіших форм звичайної закордонної торгівлі й у міру розвитку досягає вищої форми — мультинаціональної корпорації. Суть цієї особливості не зводиться до природньої вимоги нагромадження досвіду й нарощування потенціалу — і саме входження в міжнародний бізнес, і подальші досягнення в ньому будуть змушувати фірму долати свого роду пороги: якщо на початковому етапі це як мінімум — поріг.

3. Технологічна глобалізація. Можливості комп'ютеризації, інформатизації й телекомунікацій принципово змінили характер міжнародного бізнесу, який у сучасних умовах придбав три принципово нові риси: він може ефективно здійснюватися «не виходячи з офісу»; він може здійснюватися в режимі реального часу; він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі ринки, що цікавлять бізнес, товарів, капіталів, робочої чинності, інформації і т.д

4. «Фінансиризація». Цей термін був уведений в оборот Ж.-П. СерванаШрайбером і дуже точно відображає найважливішу рису «глобалізаційного» міжнародного бізнесу: фінансове втримування міжнародних ділових операцій, починаючи від їхнього задуму й кінчаючи реальним результатом, стає серцевиною міжнародного бізнесу, тим своєрідним центром, навколо якого обертаються всі інтереси, рішення, стратегії.

5. Складна взаємодія національного й інтернаціонального. Можливо, по жодному питанню міжнародного бізнесу не виникало стільки спорів і дослідників, і практиків, як по питанню про вплив на ділове життя планети конвергентних і дивергентних процесів у сфері національних культур.

З одного боку, глобалізація явно вела й веде до чисто конвергентних процесів: починаючи від джинсів, телевізорів і гамбургерів до формування якоїсь мультинаціональної ділової культури, певні принципи й правила якої розділяються практично більшістю серйозних бізнесменів миру. Але, з іншого боку, наростає національна й культурна диференціація, яка в крайніх формах націоналізму й/або релігійної нетерпимості проявляється у важких конфліктних формах; очевидно зовсім природнє прагнення народів і етнічних общностей зберегти свої культурні й національні цінності, установки, стереотипи поведінки, захистити їх від впливу, що розмиває, якоїсь «усередненої» (в основному, звичайно, американської) масової культури.