29..Репутація міжнародної фірми. Фактори, які впливають на неї.

Міжнародна репутація фірми - громадська думка в двох або більше країнах про діяльність міжнародної компанії.

Важливе значення в міжнародному бізнесі має відношення громадськості до фірми, її репутації. По суті, тут мається на увазі певний комплекс характеристик, які відображають інтереси різних груп суспільства. Так, з точки зору власників фірми, першочергову роль відіграють одержуваний нею прибуток, який формує їх особистий дохід, і її надійність, що визначає ймовірність отримання доходу і збереження інвестованих раніше коштів. У відкритих акціонерних товариствах, де кількість власників може обчислюватися тисячами і мільйонами, поєднання даних показників стає важливим чинником, що створює ту або іншу репутацію фірми і обумовлює попит на її акції. Для кредиторів фірми на перший план виходить її надійність, що дозволяє розраховувати на своєчасне і повне повернення переданих їй коштів з обумовленим прибутком. Позиції персоналу визначаються багатьма міркуваннями, найголовнішими з яких є, як правило, розмір регулярно виплачуваної винагороди за роботу і умови праці. Ставлення до фірми влади визначається насамперед сумою податків, сплачуваних нею до відповідного бюджету, кількістю створених робочих місць для місцевого населення і проявляється турботою про природне середовище. Ці напрями можуть поєднуватися в діяльності конкретної фірми різними способами, і репутація її складається в залежності від реальних пріоритетів самої місцевої влади, які можуть враховувати також інші чинники, наприклад, сфера діяльності фірми або її організаційно-правову форму. Виключно важливе для фірми обставина - ставлення до неї споживачів. Тут також є безліч факторів, головним з яких є якість продукції (включаючи рівень післяпродажного обслуговування, якщо воно передбачається). Репутація фірми-виробника служить одним з основних аргументів при виборі товару, що купується, поряд з його споживчими властивостями та ціною; це по суті додатковий ресурс підприємства. Даний вид відносин в найбільшою мірою допускає довільне зміщення оцінок, оскільки велику роль у їх формуванні тут відіграє реклама.

30.. Цілі та завдання створення фінансово-промислових груп (фпг).

Всі МНК являють собою між нар. фін-промисл об"єднання, які включають в свою стр-ру головну компанію фін чи виробничої орієнтації і багаточисельні, пов"язані з нею системою корпоративної участі, дочірні і асоційовані фірми (підрозділи), які працюють в сфері промисловості, торгівлі і маркетингу, фінансів, НДДКР, які розташовані як в основній країні базування МНК, так і за кордоном. Таку форму інтегрованої корпоративної стр-ри називають ФПГ.

За рахунок створення ФПГ досягають різноманітні цілі: 1)доступ до нових ринків, подолання державних торговельних та інвестиційних бар'єрів; 2)доступ до нових джерел ресурсів - матеріальних, фінансових, трудових, технологічних, інформаційних, організаційних; 3)досягнення конкурентних переваг, усунення або пом'якшення конкуренції в інтересах партнерів; 4)економія на розширенні масштабів вироб-ва, раціоналізація вироб-ва, підвищення його ефективності, використання переваг вертикальної інтеграції; 5)зниження ризику.

1) Доступ до нових ринків - ця мета досягається за рахунок подолання правових обмежень входження на заруб ринок, відкриття сприятливих ринків з точки зору каналів збуту і надходження ресурсів, підвищення ефективності використання вироб потужностей. 1єю з осн причин утворення ФПГ може бути встановлення довгострокових відносин з місцевими фірмами для проникнення на зарубіжні ринки. Організації приймаючих країн можуть належати до мережі місцевих постачальників, дистриб'юторів, замовників. Важливим аспектом входження в новий ринок є торгові обмеження з боку уряду приймаючої сторони. Ці обмеження були першопричиною утворення спілок МНК з фірмами і урядами країн, що розвиваються.

2) Доступ до нових джерелах ресурсів - компанії отримують можливість доступу до додаткових, можливо - дешевших, матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних та інших ресурсів зарубіжних країн. На початковій стадії задовольняються потреби в сировині (комплектуючих), вироб потужностях, будівлях, спорудах, у фін ресурсах, а також потреби в персоналі (за рахунок доступу до дешевої та кваліфікованої робочої сили, забезпечення п-в кадрами лінійних і функціональних менеджерів).

У сучасних умовах не менш важливе значення набуває доступ до інформац і технолог ресурсів: -знання нац економіки, політики та культури, умов і особливостей нац ділового середовища (місцеве законодавство, держ регулювання); -знання сучасної ділової практики, традицій, методів роботи на ринку; -передача знань в області маркетингу та менеджменту; -передача технічних ноу-хау, доступ до нових технологій, результатами наукових досліджень.

3) Досягнення конкурентних переваг - зростання компетенції, що лежить в основі конкурентної переваги фірми, багато в чому залежить від її здатності сприймати нові навички та знання в області вироб-ва і менеджменту. Найбільш швидко «генеруючі» нову інформацію компанії виявляються більш конкурентоспроможними. У той же час, крім створення нового знання всередині організаційних рамок самої фірми, існує можливість отримувати інформацію від інших учасників ринку. Рухомі конкуренцією на міжнар ринках фірми створюють інтегровані структури бізнесу, в тому числі з метою вдосконалення сукупності своїх знань і досвіду, як активу, що має більше значення для результатів діяльності, ніж навіть запатентована технологія.

4) Підвищення ефективності - раціоналізація міжнар вироб-ва передбачає, що певні компоненти більше не виробляються в 2х місцях з різними витратами, а переносяться туди, де витрати нижче. Але тут є ще й додаткова перевага. Так як обсяг вироб-ва в більш сприятливому місці тепер вище, подальше зниження середньої вартості одиниці продукції може бути досягнуте за рахунок «ефекту масштабу» - підвищення ефективності у міру розширення вироб-ва, яке виражається в зниженні середніх витрат при збільшенні обсягу випуску. Зниженню витрат сприяють також відхід від дублювання інвестицій і витрат на НДДКР, поширення й обмін технологіями і ноу-хау, відкриття сприятливих сировинних ринків, міжнародний поділ праці, можливості фін та податкового планування з урахуванням особливостей функціонування фін ринків і держ економ політики в різних країнах.

5) Зниження ризиків у процесі міжнар інтеграції досягається шляхом регіональної диверсифікації операцій, виходу на нові перспективні ринки, використання більш різноманітних каналів збуту. З іншого боку, можливо зниження ризику капіталовкладень при залученні в кооперацію партнерів з числа нац інвесторів.