Маскування в аерографіці

Захист і збереження деяких ділянок графіки — найважливіша частина роботи з аерографом. Маски можна поділити на: закріплені, рухомі, повітряні і у вигляді рідини.

Закріплена маска прикріплюється до паперу. Найчастіше — це тушева калька, яка кріпиться на гумовий клей. На поверхню роботи наносять зигзагоподібні смуги клею, на край планшета кладуть кінець кальки і обережно притискають кутником або шматком оргскла.

Клей проганяють через кальку “ялиночкою” до кінця планшета, уникаючи утворення бульбашок.

Найкращим для маскування є чистий каучуковий клей. Дуже ретельно до вибору клею слід підходити в роботі з прозорими фарбами. Дуже вірогідною є поява через певний час на папері жухлих жовтих плям від неочищеного розчинника або синтетичних домішок.

Процес підсихання клею можна прискорити за допомогою фену. Після чого обережно, щоб не прорізати папір, канцелярським ножем або гострим різаком вирізають і виймають окремі ділянки кальки. Залишки клею усувають за допомогою каучукового ластика. Якщо робота ведеться гуашшю, то перед маскуванням вже частково пофарбованої поверхні, щоб не пошкодити її фактуру гумовим клеєм, планшет декілька разів перекривають водним розчином ПВА.

Ще одним видом закріпленої маски є прозора полімерна клейка плівка d-cfix. Цей тип маски можна використовувати на глянцевій поверхні. У випадку роботи на папері з фактурою використовують “відпрацьовану” плівку. Для цього її спочатку наклеюють (а потім знімають) на будь-яку чисту глянцеву поверхню (в разі необхідності операцію повторюють).

Існує ще один прийом, яким зручно користуватися на середньому форматі (приблизно 45х60 см). Від рулона прозорої клейкої плівки (необхідного розміру) відділяють антиадгезійну підкладку і аерографом на клейку сторону плівки наносять рівним шаром розбавлену плакатну гуаш (білило цинкове). Плівка, що оброблена в такий спосіб, після висихання білила повинна злегка приставати до долоні. Коли підготовлена плівка є готовою до подальшої роботи, її прикладають до кальки з нанесеним малюнком і розгладжують шматком оргскла. При цьому часточки графіту (малюнок треба наносити м’яким олівцем) з кальки пристають до клейкого шару. Далі плівку з малюнком прикладають до основи і після ретельного розгладжування охайно й обережно вирізають усі необхідні елементи. Після чого відкривають необхідні площини, елементи складають на вільні поверхні стола так, щоб не загубити їх під час роботи. Після закінчення роботи з однією площиною її закривають і відкривають наступні.

Рухома маска тримається рукою або вантажем. Якщо її віднести на певну відстань, можна отримати м’які, розмиті контури зображення. Рухомі маски можуть виготовлятися з будь-якого матеріалу: паперу, картону, лінійок, шаблонів, лекал і навіть із пальців вашої власної руки.

Повітряна маска закріплюється на більшій або меншій відстані гумовим клеєм на підставках або просто насипається на поверхню роботи. Марля, вата, шматки паперу, пісок, сіль або крупа можуть використовуватися, наприклад, для зображення неба в хмарах.

Рідка маска використовується для блокування певних деталей. Це розчин латекса, гумовий клей, який наноситься синтетичним пензлем. Він швидко підсихає, а отриману плівку легко стерти пальцем або латексом.

Для маскування бліків можна використовувати також парафін, який залишає блискучу глянцеву поверхню.