Будова та принципи дії аерографа

Перш ніж почати роботу, потрібно добре засвоїти будову аерографа та принцип його дії, це допоможе легко усувати несправності в процесі роботи.

Більш доступним і поширеним у нас є аерограф вітчизняного або російського виробництва з внутрішнім розпиленням із голкою. В цій модифікації змішування повітря і фарби відбувається всередині корпусу інструмента. Потік повітря безперервно тече крізь повітряний канал 1 (рис.1) між зовнішнім 2 і внутрішнім 3 соплами. Коли натискається педаль 4, голка 5 відходить назад, відкриваючи зовнішній отвір внутрішнього сопла. Через цей отвір фарба потрапляє в простір між соплами, де її підхоплює потік стиснутого повітря і розпилює на робочу поверхню. Кількість і швидкість повітря можна регулювати обертанням зовнішнього сопла (чим далі зовнішнє сопло, тим більший факел розпилу), після чого сопло фіксується гайкою 6.

Кількість фарби, що витрачається, регулюють установлювальним гвинтом 7. Можна порадити перед початком роботи відрегулювати положення голки відносно внутрішнього сопла за допомогою сухарика 8. Чим далі сухарик від вістря голки, тим щільніше голка перекриватиме вихідний отвір сопла 3. Встановлюється голка таким чином, щоб під час відпускання педалі вона повністю перекривала подачу фарби в зовнішнє сопло, а сухарик до упору притискав шомпол педалі.

Допоміжне обладнання

До допоміжного обладнання для аерографа відносять джерела стисненого повітря, компресори або балони зі стиснутим повітрям. Для архітектурної графіки достатнім є тиск 2 кгс/см², тиск повітря більший за 4 кгс/см² може бути небезпечним при роботі.

Треба використовувати те, що компресори невеликої потужності, які мають малопотужні двигуни, схильні до перегріву. Тому необхідними є паузи в роботі для охолодження компресора. Під час роботи двигуна всередині корпусу компресора утворюється підвищена температура. Через це виникає загроза потраплення парів, а потім конденсату компресорного масла з повітрям у корпус аерографа.

Для запобігання цьому, а також для підтримання постійного тиску використовують ресиверс (рис.2) — циліндричну ємність, яка зберігає стиснене повітря, перш ніж воно попаде до аерографа. Тиск повітря в ресиверсі можна регулювати за допомогою регулювального гвинта.

Регулювальний винт

Конденсат відпрацьо-ваного масла накопичується на дні ємності. Час від часу його доводиться зливати, а в корпус компресора доливати таку ж кількість нового. Корпус ресиверса можна виготовити з жерстяної банки ємністю 1,5 — 2 л, а перехідний вузол краще замовити.

Рис. 2. Ресиверс

ЧИСТКА АЕРОГРАФА

Аерограф потрібно чистити щоразу, коли змінюють колір фарби, що розпиляється, а також у кінці роботи. Якщо використовується акварель або гуаш — інструмент промивається водою шляхом наповнення резервуара і багатократного розбризкування до повного зникнення слідів кольору.

У разі використання розчину ПВА, а також в кінці роботи слід розібрати аерограф, користуючись пензлем, і вологим тампоном промити усі складові аерографа. Збирати аерограф треба лише після того, як за допомогою чистої ганчірки будуть протерті усі деталі.

ФАРБИ

ПРОЗОРІ ФАРБИ

У роботі з акварельними фарбами або чорнилами необхідно пам’ятати два принципи. Перший: починати потрібно зі світлих тонів, поступово посилюючи контраст світлотіні, напилюючи наступні шари фарби. Другий: слід уникати білих пігментів і використовувати колір самого паперу. Дотримуючись цих вимог, починати роботу кольором треба по дуже чіткому деталізованому малюнку, на якому виявлені межі світла і тіні. Більш зручними для аерографіки є акварельні фарби в тюбиках, які розводять водою, принаймні в пропорції 50:50.

ГУАШ

Гуаш або темпера — непрозора розчинна у воді фарба, пастоподібна або кремоподібна. Перед використанням її консистенцію доводять до стану рідкої сметани. Занадто розбавлена гуаш криє нерівно, а занадто густа засмічує сопло аерографа. Перед роботою розчин фарби слід профільтрувати крізь мілке металеве сито або декілька шарів марлі.

У роботі слід ураховувати криючі властивості кожного кольору. Тому важливим є власний досвід і експеримент із цих властивостей кожної окремої фарби. В разі використання білої водоемульсійної фарби в якості білил, слід пам’ятати про її властивість висвітлюватись після висихання.

На відміну від акварелі, гуаш створює фактуру, тому для зберігання гуашевого покриття його закріплюють кількакратним напиленням водного розчину ПВА.