
- •Тема. Міжнародна, державна, міжгалузева та галузева стандартизації
- •1. Характеристика системи iso.
- •Регіональна стандартизація. Європейська система стандартизації cen cenelec.
- •3. Становлення державної система стандартизації:
- •Органи та служби стандартизації.
- •4. Органи та служби стандартизації.
- •2. Міжнародні стандарти: порядок їх розроблення, прийняття та застосування.
- •8. Міжнародна стандартизація, її значення для розвитку турис-тичної індустрії. (дфн самостійне вивчення)
- •Типи європейських нормативних документів.
Типи європейських нормативних документів.
До стандартів CEN/CENELEC належать європейські стандарти (EN), документи з гармонізації (HD) та європейські попередні стандарти (ENV). Вони видаються, як правило, трьома офіційними мовами: англійською, французькою та німецькою, з єдиною системою нумерації та оформлення. Основні властивості будь-якого стандарту CEN/ CENELEC: доступність для громадськості; зацікавленість усіх сторін у його прийнятті; обов'язковість його впровадження національними членами в своїх країнах; корисність для суспільства при його застосуванні; багаторазовість та постійність у використанні.
EN – Європейський стандарт, який несе в собі зобов'язання бути впровадженим національними членами шляхом надання йому статусу національного стандарту й скасування всіх суперечних національних стандартів. Під суперечним національним стандартом мають на увазі національний стандарт на ту саму продукцію (послугу, процес), що й певний EN, але з такими вимогами, які не відповідають вимогам EN.
HD - Гармонізований документ, який повинен обов'язково прийматися на національному рівні з скасуванням будь-яких національних документів, що суперечать йому, однак національний член має право зберегти або розробити національний стандарт за аналогічною з НD темою, за умови що його зміст буде еквівалентний.
НD - це стандарт, який несе в собі зобов'язання бути впровадженим національними членами шляхом широкого розголошення його номера та назви і скасування всіх національних стандартів, що йому суперечать. HD, на відміну від EN, приймається у випадках, коли немає потреби або недоцільно переоформлювати національні стандарти в ідентичні, зокрема тоді, коли передбачається прийняття будь-яких відхилень.
ENV – Попередній (експериментальний) європейський стандарт, який розробляється як перспективний стандарт для тимчасового застосування в прогресивних технічних галузях або у разі потреби в керівному документі, особливо, коли не встановлюються вимоги щодо безпеки. Чинні національні стандарти, які суперечать ЕNV, застосовуються доти, доки не буде прийнято рішення про переведення ЕNV в ЕN чи HD (максимальний термін дії ЕNV - 5 років).
ETS – Європейський стандарт з телекомунікацій, розроблений ЕТSІ, який повинен безпосередньо застосовуватися на національному рівні з скасуванням будь-яких національних стандартів, що суперечать йому. У 1997 р. ЕТSІ прийнято рішення про заміну цього префікса на ЕN або ЕS залежно від статусу стандарту.
SR – Звіт СЕN/СЕNELЕС, який містить додаткову інформацію щодо об'єкта стандартизації.
TS – Технічна специфікація ЕТSІ
EG – Настанови ЕТSІ
TR – Технічний звіт ЕТSІ.
Для всіх національних членів впровадження затвердженого стандарту CEN/CENELEC, як національного у своїх країнах, є обов'язковим протягом шести місяців від дати його опублікування трьома офіційними мовами. Якщо стандарт не відповідає критеріям затвердження, але його затверджено згідно з умовами зваженого голосування, то впровадження такого стандарту є обов'язковим для всіх країн - членів ЄС та тих національних членів CEN/CENELEC, які не входять до ЄС, але проголосували за його затвердження.
Для інших членів, а саме філій, що приєдналися, організацій за листуванням, впровадження стандартів CEN/CENELEC не є обов'язковим. Але вони мають право будь-які з цих стандартів впроваджувати в своїй країні у вигляді національних (за необхідністю державною чи державними мовами) одразу ж після їх затвердження з додержанням рішень щодо дати їх впровадження, актуалізації тощо.
Нині понад 75 відсотків стандартів CEN гармонізовано з міжнародними стандартами ISO і близько 89 відсотків стандартів CENELEC - з міжнародними стандартами ІЕС. Очікується, що ці відсотки й надалі зростатимуть.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
основна:
1. Про стандартизацію. Закон України від 17.05.2001р. Відом. ВР України.- 2001.-№31. – С.145 зі змінами.
2. Про туризм. Закон України від18.11.2003р.(в редакції від 16 квітня 2009 р. N1276VI).
3. Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил: Інструкція затв. Держстандартом України від 03.06.02р. №321.
4. Галасюк С.С. Стандартизація, сертифікація туристичних послуг та ліцензування туристичної діяльності: навчальний посібник /С.С. Галасюк. – Одеса : Астропринт, 2011. – 208 с.
5. Павлов В Л. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів В.І. Павлов. O.B. Мишко, I.B. Опьонова та ін. - К. : Кондор, 2004. т 229 с.
6. Цюцюра С.В. Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: навчальний посібник / Цюцюра С.В.,Цюцюра В.Д. – 3-тє вид. стер. –К.: Знання, 2006. – 242 с.
додаткова:
7. Доманцевич Н.І., Полікарпов І.С., Яцишин Б.П. Основи стандартизації, метрології і управління якістю. – К.: Укоопосвіта, 1997.- 220 с.
8. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю: Навч.посіб. – К.: Київ. нац. торг. – екон. ун–т, 2001.–446с.
9. Мисик Б.І., Сажинець С.Й. Основи стандартизації, сертифікації і менеджменту у якості. –Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.– 194с.
10. Сопільник Л.і. Стандартизація, якість продукції, метрологія, сертифікація в системі адміністративного права: навчальний посібник / Л.І. Сопільник, О.І.Остапенко. –Львів: Львівський університет бізнесу та права, 2011. – 124 с.
11.Ткаченко Т.І., Мельниченко С.В., Михайліченко Г.І та ін. Стандартизація,і сертифікація туристичних послуг ./ОКЛ //ВЦ КНТЕУ, К.: 2002. – 75 с.
12. ДСТУ1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення. – К.: Держспоживстандарт, 2003.
13. ДСТУ1.1:2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.–К.:Держспоживстандарт,2003.
14. ДСТУ1.7:2001 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів. – К.: Держстандарт, 2001.
15. ДСТУ 3279-95 Стандартизація послуг. Основні положення, - Київ: Держстандарт України, 1995.
16. ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства Класифікація. - Київ: Держспоживстандарт України, 2004.
17. ДСТУ4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів. – Київ: Держспоживстандарт України, 2004.
18. ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги. – Київ: Держспоживстандарт України, 2004.
19. ДСТУ 4527:2006 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення. – Київ: Держспоживстандарт України, 2006.