2.2. Вибір системи конструювання та її обгрунтування

Існує декілька систем конструювання - ЦОТЛШ, ЦНІІІШТ та ЄМКО.

Розроблена лабораторією конструювання одягу ЦНІІШП під загальним керівництвом І. А. Тер-Овакімяна „Єдина методика конструювання одягу" базувалась на даних антропології та розрахунково-графічній системі конструювання. В основу розмірних характеристик контурів фігури були положені виміри типових фігур, тобто „Єдина методика конструювання" (ЄМК) мала серйозні переваги перед раніш існувавшими методиками в тому, що вона базувалася на визначених типах фігур, прийнятих при конструюванні одягу масового виробництва. Будучи основанною на антропологічних даних о типових фігурах та інженерних методах конструювання одягу, вона давала можливість конструктору будувати виріб та видозмінювати за своїм бажанням будь-який вузел конструкції. Таким чином, методика взамін рішення приватних задач давала універсальний спосіб побудови креслення виробів незалежно від змін моди та варіацій моделі.

Розрахункові формули, рекомендуємі в методиці ЦНІІШП, явились результатом аналізу та матеметичної обробки антропологічних матеріалів та експериментальних даних лабораторії конструювання битового одягу ЦНІІШП. Тому метод, положений в основу єдиної методики, назван розрахунково-аналітичним. Згідно цього метода будуються геометричні та графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з відповідними прибавками на вільне облягання та декоративне оформлення за натуральним обмірам фігури при повному відмовленні від пропорційних розрахунків.

Уніфікація методики конструювання одягу дозволяє створювати різноманітні варіанти моделей на базі єдиних основ. Одним із важливих запитань, розглянених в методиці, являється конструювання плечових виробів без формовання, за допомогою ВТО, що являється важливим кроком до розробки технологічних конструкцій.

В даній методиці конструювання використовується розрахунково-аналітичний метод, згідно якого креслення конструкції будують шляхом геометричних та графічних розгорток згладжених контурів фігури людини, вузли конструкції будують за виміріми відповідної ділянки фігури з необхідними прибавками на вільне облягання. Особливістю методики являється максимальне використання розмірних ознак типових фігур та мінімальне застосування розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури та прибавки.

Нова розмірна типологія дала додатковий антропометричний матеріал, іну типізацію фігур, внесла корективи в виміри фігур, які мались раніше, що викликало змінення параметрів багатьох розрахункових формул ЄМК, зв'язаних з цими вимірами. Введення додаткових нових розмірних ознак дало можливість зменшити кількість розрахунків в методиці та змінити, спростити формули для розрахунків довжини пройми, ширини пройми, висоти рукава.

Методика конструювання ЦНІІШП переслідує мету максимального скорочення примусового формовання тканини за допомогою ВТО, рішення форми виробу конструктивним шляхом, що дозволяє підвищіти якість виробу за рахунок виникнення затрат приданої виробу форми в процесі експлуатації із-за релаксації тканини, скорочити трудоємність обробки за рахунок виключення операції внутрипроцесної ВТО.

ЄМКО являється універсальною методикою, так як вона може бути використана в якості вихідної бази для розробки конструкцій одягу різноманітного покрою та призначення, із різноманітних матеріалів для використання в умовах масового виробництва.

В основу методики закладен єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого, дитячого одягу, використані єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінологія, символіка та цифрове обозначення конструктивних крапок, система та класифікація прибавок, структура формул та послідовність побудови конструкцій

одягу, конструкторська документація та єдині правила технічного креслення, основи конструкцій одягу та базові конструкції, єдині для основних видів одягу принципи градації деталей одягу.

Розроблена методика перспективна, так як створює предпосилки для типізації, уніфікації та стандартизації деталей одягу; широкого застосування обчислювальної техніки на етапі проектування; впровадження нової техніки, технології та організації підприємства; для повного використання обладнання автоматичної та напівавтоматичної дії; більш широкої міжнародної інтеграції та спеціалізації виробництва.

Реалізація розроблених матеріалів дозволить підвищити науково-технічний півень робіт, вдосконалити технічну базу на етапі проектування одягу, підвищіти якість одягу, скоротити трудові та матеріальні затрати за рахунок впровадження базових уніфікованих конструкцій одягу, вдосконалити форми конструкторської документації, прискорити впровадження передового досвіду та науково-технічних досягнень шляхом взаємного обміну конструкторською документацією між підприємствами.

Але методика конструювання ЦОТЛШ - є найбільш точною, продуктивною, легкою, універсальною. За допомогою саме цієї методики конструктор будує виріб та видозмінює за своїм бажанням будь-який вузол конструкції без зайвих витрат часу. Уніфікація системи ЦОТЛШ дозволяє створювати різноманітні варіанти моделей на базі єдиних основ. Вона максимально скорочує примусове формування тканини за допомогою ВТО, підвищує якість виробу, скорочує трудомісткість роботи. Особливістю цієї методики являється максимальне використання розмірних ознак типових фігур та мінімальне застосування розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури та прибавки. Тому саме методика конструювання ЦОТЛШ використовується в курсовому проекті.