ЗВІТНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття та види звітності

2. Бухгалтерська фінансова звітність

3. Статистична звітність

4. Інші форми звітності

1. Поняття та види звітності

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності управлінському персоналу слід приділяти особливу увагу організації обліку та контролю операцій, а саме: на виконанні договорів, обліку руху експортних та імпортних товарів, обліку руху валютних коштів за експортовану та імпортовану продукцію.

Тому суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також формують статистичну звітність, яку направляють органам державної статистики України.

Бухгалтерська звітність – це система узагальнюючих показників, що характеризують господарські (матеріальні та грошові) засоби підприємств та організацій, їх джерела та операції, що проводяться протягом відповідного періоду. Бухгалтерська звітність повинна забезпечувати співставність звітних даних, їх достовірність та логічний зв’язок.

Статистична звітність – форма статистичного спостереження, за якої відповідні органи отримують від суб’єктів підприємництва необхідні їм статистичні дані у вигляді законодавчо закріплених звітних документів (статистичних звітів) з підписами осіб, відповідальних за достовірність наданої інформації.

Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб’єкти ЗЕД користуються Планом рахунків та інструкцією з його застосування, з відповідними змінами і доповненнями, що відображають специфіку ЗЕД.

Суб’єкти підприємницької діяльності України (за виключенням суб’єктів малого підприємництва) повинні складати 5 форм фінансової звітності:

• Баланс (форма № 1);

• Звіт про фінансові результати (форма № 2);

• Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

• Звіт про власний капітал (форма № 4);

• Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).

Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника, вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці – в національній валюті України.

У зв’язку з цим підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю та проводять розрахунки в іноземній валюті, повинні перераховувати валютні статті в гривні за курсом НБУ на дату складання звітності (останній день звітного періоду).

Крім загальноприйнятих форм звітності, що подаються до відповідних контролюючих органів нарівні з іншими суб’єктами господарювання, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності подають такі форми звітності:

• звіт про експорт (імпорт) послуг (форма № 9 – ЗЕЗ);

• звіт про іноземні інвестиції в Україну (форма № 10 – ЗЕЗ);

• звіт про інвестиції з України в економіку країн світу (форма № 13 – ЗЕЗ);

• звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (форма № 14 – ЗЕЗ).

2. Бухгалтерська фінансова звітність

2.1. Баланс

Згідно з П(С)БО 2 відображенню у балансі підлягають:

- активи, якщо вони можуть бути достовірно визначені та оцінені й очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням;

- зобов’язання, якщо вони можуть бути достовірно визначені й оцінені та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення;

• власний капітал одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

При цьому всі монетарні статті відображаються за офіційним валютним курсом НБУ на дату складання балансу (останній день звітного періоду).

Монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також ті активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній)сумі грошей або їх еквівалентів.