
- •Тема 1. Місце економічного аналізу в системі управління зед. Загальнотеоретичні і специфічні основи аналізу зед.
- •1. Значення та завдання аналізу зед.
- •2. Предмет, етапи та метод аналізу зед
- •3. Види аналізу.
- •5. Фактори, що впливають на показники комерційної та фінансової діяльності підприємства. Їх класифікація.
- •6. Джерела інформації аналізу зед.
Тема 1. Місце економічного аналізу в системі управління зед. Загальнотеоретичні і специфічні основи аналізу зед.
1. Значення та завдання аналізу ЗЕД.
2. Предмет, етапи та метод аналізу ЗЕД.
3. Види аналізу.
4. Фактори, що впливають на показники комерційної та фінансової діяльності підприємства. Їх класифікація.
5. Джерела інформації аналізу ЗЕД.
1. Значення та завдання аналізу зед.
Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об’єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб’єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни.
До таких факторів можна віднести:
а) нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн;
б) відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природнокліматичних умовах;
в) відмінності в густоті заселення країн та в рівні загальної та фахової освіти населення.
Дія названих загальних факторів значно посилилась в Україні внаслідок таких обставин:
1. Здобуття політичної та економічної незалежності Україною, що призвело, з одного боку, до втрати прямого доступу до сировинних ресурсів інших незалежних держав СНД, а з другого — до ускладнення реалізації власної продукції внаслідок активного створення митних кордонів та протекціоністського податкового законодавства.
2. Ринкові перетворення в Україні, що створили можливість для будь-якої фізичної чи юридичної особи стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.
3. Прагнення України інтегруватися до економічних структур Європи, тобто найбільш розвиненої та благополучної частини світу.
Зважившись розпочати зовнішньоекономічну діяльність (далі ЗЕД), будь-яке підприємство має точно з’ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.
Позитивні сторони ЗЕД.
1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.
2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.
3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції.
4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.
Негативні сторони ЗЕД.
1. Конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції.
2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.
3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних та транспортних катастроф у зв’язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.
4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов’язань у зв’язку з політичними змінами в його країні (політичні ризики).
Діяльність підприємств у зовнішньоекономічній сфері стає одним із важливих об’єктів економічного аналізу, який дає змогу з’ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон’юнктуру світового ринку, економіко-правові засади зовнішньоекономічної діяльності та визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
1. Оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань по контрактах з іноземними партнерами.
2. Дослідження динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
3. Оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов’язань по контрактах. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту та імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнта віддачі оборотного капіталу, що і дозволить відповісти на питання, наскільки раціонально використовувався оборотний капітал у процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
4. Оцінка фінансових результатів його зовнішньоекономічної діяльності.
5. Характеристика фінансового стану підприємства.