Тема 1: Особливості виготовлення верхнього одягу із штучної і натуральної шкіри

План

1. Основні властивості шкіри, які впливають на вибір КТР ( конструкторсько-технологічних рішень) основних деталей та вузлів виробів

2. Особливості методів обробки основних вузлів та вибір обладнання

3. Шляхи вдосконалення виготовлення виробів із штучної та натуральної шкіри

1. Основні властивості шкіри, які впливають на вибір ктр ( конструкторсько-технологічних рішень) основних деталей та вузлів виробів

Вибір технології виготовлення виробів із шкіри визначається властивостями шкіри. При виготовленні виробів із штучної застосовують шкіру для одягу, не застосовуючи галантирейну шкіру та шкіру для рукавичок.

Розрізняють такі види штучної шкіри:

1. по виду основи, на яку наноситься покриття;

2. по виду покриття.

Основою штучної шкіри може бути: тканина, трикотажне полотно, неткане текстильне полотно, штучне хутро.

В якості покриття використовують смоли:

- полівінілхлоридні;

- капронові;

- капроацетатні.

Натуральна шкіра для одягу має 3 похідні, які відрізняються видом поверхні:

• поверхня ворсова – спілок;

• повехня гладенька – велюр;

• поверхня тиснена – замша.

Одяг із шкіри використовується в дощову, прохолодну, вітряну погоду; при температурі не нижче 0⁰С для штучної шкіри, не менше -5÷-10⁰С для натуральної шкіри.

При конструюванні, моделюванні та виборі методів обробки слід враховувати наступні специфічні властивості шкіри:

1. Н езначну драпірувальність

2. Підвищену жорсткість

це вимагає створення моделей відповідних силуетів і форм;

3. при обробці виробів та конструюванні моделей із натуральної шкіри необхідно враховувати обмежену площу окремих шкірок;

4. низький пароповітряний обмін вимагає створення відповідних конструктивних деталей (відлітна підкладка, наскрізні отвори під проймою рукава та під коміром);

5. відсутність операцій ВТО, що вимагає створення форм виробу за допомогою конструктивних методів – виточок, а також використання операцій настрочування або розстрочування швів, проклеювання припусків за допомогою дозатора – для кращого їх прилягання;

6. неосипаємість натуральної та деяких видів штучної шкіри, що не потребує обметування. Якщо виріб із штучної шкіри на трикотажній основі з відлітною підкладкою, то шви обметують до лінії талії;

7. складністю при обробці виробів на швейній машині є процес пересування. Тому для полегшення пересування необхідно притискну лапку замінити роликом чи застосовувати лапку із спеціальним тефлоновим покриттям, або ж попередньо змащувати строчки мильним розчином, машинним маслом, поліметил-силіконовою емульсією;

8. високе прорубання шкіри при проколі голкою вимагає виключення ручних операцій, які можуть спричинити дефекти при обробці.

При виборі голок необхідно застосовувати голки із заточкою “лопаткою” та номерами №100-130. Гудзики пришиваються з підгудзиком або з плівкою типу “рогової”.

Для з’єднання використовуються нитки: лавсанові №30Л, 60Л; капронові №60Л; для оздоблення – лавсанові, капронові, з натурального шовку;

9. не підлягає пранню та прасуванню.