
- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
До зборки шпінделя токарно-гвинторізного верстату (див. рис. 8.1) приступають, впевнившись після відповідних перевірок, що всі деталі шпінделя справні чи відремонтовані. Необхідно також перевірити правильність посадки зубчастих коліс на шпінделі та стан шийок. У паз шпінделя встановлюють шпонку 20.
Спочатку збирають задню опору шпінделя. Встановлюють стакан 18 у корпусі передньої бабки та закріплюють гвинтами 17, а потім встановлюють радіально-упорний підшипник 16. Підшипник розміщують так, щоб тонший торець його зовнішнього кільця був направлений у бік ущільнення 15. Потім встановлюють проміжне кільце 10 та підшипник 9, у якого тонкий торець зовнішнього кільця повинен бути повернутий у протилежний від ущільнення бік. Потім підшипники закріплюють гайкою 19 та стопорним гвинтом 8.
Для зручності зборки шпіндель 2 переводять у вертикальне положення і встановлюють на ньому роликопідшипник 3 та кільце 5, потім нагвинчують гайку 6 до легкого дотикання з кільцем 5. Потім вводять шпіндель у корпус 26 передньої бабки через отвір передньої стінки; надягають на шпіндель зубчасті колеса 22 та 21. Після чого заводять кінець шпінделя у задню опору і вводять передню опору у отвір корпусу бабки. При встановленні шпінделя за допомогою спеціальної втулки переміщують кільце 4 так, щоб воно розміщувалося на рівні внутрішнього кільця підшипника.
Завершивши установку монтують зубчасте колесо 21 на шпінделі та загвинчують стопор 7.
Щоб попередити можливість самовідгвинчування, вводять у канавку зубчастого колеса та шліць стопору спеціальне пружинне кільце. Завершують зборку кріпленням фланцю 1.
Встановивши на кінці шпінделя ущільнення 15, кільця 11 та 12, нагвинчують ключем гайку 13, поки шпіндель не стане на своє місце, що визначається по зусиллю затягування та по обертанню шпінделя.
Спочатку спостерігається осьове переміщення шпінделя при його рівномірному обертанні, надалі осьове переміщення шпінделя припиняється і його обертання стає тугим.
Після цього приступають до регулювання опор шпінделя, яке починають із задньої опори. Трохи ослабивши гайку 13, провертають шпіндель, для того щоб внутрішні кільця шарикопідшипків зайняли нормальне положення (шпіндель легко тоді починає обертатися), потім загвинчують стопорний гвинт 14.
Передню опору регулюють закручуванням гайки 6. При цьому внутрішнє кільце 3 підшипника починає насуватися на конічну шийку шпінделя і розширюватися (збільшуватись у діаметрі), завдяки чому зменшуються радіальні зазори. Гайку 6 неможна затягувати занадто сильно, тому що внутрішнє кільце може роздатися настільки, що відбудеться защемлення роликів. Регулювання виконують обережно, перевіряючи легкість обертання шпінделя динамометром.
Особливості шарико- та роликопідшипників полягає в тому, що їх жорсткість може бути значно підвищена спеціальним регулюванням. Така властивість підшипників кочення особливо важлива для точних механізмів металоріжучих верстатів. Таке спеціальне регулювання прийнято називати попереднім натягом. Цей натяг підшипник отримує в результаті попереднього його навантаження. При цьому не тільки вилучаються зазори у підшипнику, а також виникає незначна упруга деформація робочих поверхонь.
Використання попереднього осьового натягу у підшипниках, коли у парному комплекті радіальних чи радіально-упорних підшипників утворюється осьове зусилля, що їх взаємно розклинює, підвищує точність обертання та жорсткість підшипників.
Попередній натяг комплекту підшипників в кожній з опор шпінделя здійснюється осьовим зміщенням одного з кілець (зовнішнього чи внутрішнього) відносно іншого за допомогою регулювальної гайки чи кришки.
У підшипників (див. рис. 8.1, поз. 3) попередній натяг забезпечується деформацією внутрішніх кілець при впресовуванні на посадочну шийку валу. Встановлено, що найбільш точні показники при вимірюванні зазорів та жорсткості, одержують навантаженням шпінделя у двох протилежних напрямках – радіальному та осьовому.
Для випробування застосовують гідродинамометр 3 (див. рис. 8.2, а), який закріплюють на шпінделі через перехідник 1 за допомогою шомполу 2, а вилку 4 закріплюють в різцетримачі.
Розміри деформацій та переміщень вимірюють індикатором (ціна поділки 0,001 мм), який встановлено на нерухомій частині верстату – краще на корпусі бабки шпінделя.
Вимірювальний штифт індикатора підводять до виступаючої частини шпінделя, розміщуючи його у горизонтальному положенні, у осьовому та радикальному напрямках.
Рис. 8.2 — Схема перевірки осьових відхилень (а); радіальних відхилень і жорсткості (б) шпіндельних складних одиниць
Розміри осьових переміщень у складальній одиниці перевіряють індикатором І1 (рис. 8.2, а).
Радіальні зазори та жорсткість вимірюються двома індикаторами І1 та І2 (рис. 8.2, б), ними одночасно визначають зазори та упругі деформації в передній опорі шпінделя та в задньому підшипнику.
Для перевірки пристосування закріплюють на шпінделі і нагружають його послідовно у радіальному та осьовому напрямку.