- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
Ремонт шпонкових з'єднань
Шпонкові з'єднання призначені в основному для передачі обертального руху і крутних моментів. У процесі експлуатації шпонка може бути зрізана.
Бічні поверхні шпонкового паза піддаються зминанню, або зносу, що порушує якість з'єднання (рис.5.3, а, б, в, г). Ремонт шпонкових пазів здійснюється такими способами:
– на бічні поверхні наварюють зварювальний шов, а потім фрезерують, витримуючи встановлений розмір паза (рис. 5.3, д, е);
– шпонковий паз фрезерують на більшу від попереднього ширину і поглиблюють, цілком усуваючи сліди зносу; потім до нього виготовляють ступінчасту шпонку. Широкою частиною шпонка з'єднується з пазом вала, а ступінь меншої ширини з пазом втулки. Даний спосіб ремонту застосовується обмежено (рис. 5.3, ж);
– якщо на кресленні немає вказівок про фіксоване положення шпонкового паза, то допускається виготовлення нового паза на іншому місці з закладенням старого, або без закладення (рис.5.3, з). Новий паз можна виконати паралельно старому чи змістити на деякий кут.
Рисунок 5.3 — Зноси і ремонт шпонкових з’єднань: а, б – знос плоскостей шпоночних канавок в охоплюємій деталі; в, г – знос плоскостей шпоночних канавок в охоплюємій деталі. Відновлення плоскостей шпоночних канавок: д – наплавкою з послідуючою обробкою; е – наваркою по мідному шаблону-вставці; ж – збільшенням розміру шпоночної канавки в охоплюємій деталі і установкою ступінчатої шпонки; з – заплавкою зношеної шпоночної канавки і виготовленням другої в іншому місці
Для всіх зазначених способів ремонту шпонкових пазів шпонку необхідно видалити з паза. На рисунку 5.4 показані прийоми видалення шпонки з паза. Видалення шпонки за допомогою скосу (рис. 5.4, а); видалення шпонки за допомогою гвинта (рис. 5.4, б).
Рисунок 5.4 — Видалення шпонки з пазу: а – призматична шпонка зі скосом; б – призматична шпонка з різьбовим отвором
Ремонт шліцьових з'єднань
Призначення шліцьових з'єднань аналогічно шпонковим, але на відміну від перших вони забезпечують передачу великих крутних моментів. Шліці невеликих деталей (валиків) звичайно не ремонтують і деталі зі зношеними шліцями заміняють новими. Ремонту піддаються шліці складних по конструкції деталей і трудомістких у виготовленні.
Ушкодження, що виникають у процесі роботи в цілому аналогічні шпонковим.
Шліці ушкоджені чи зношені ремонтують такими способами:
– наваркою металу на бічні поверхні шліців з подальшою механічною обробкою відповідно до розмірів і розташування;
– ремонт, шляхом роздачі шліців, коли з'єднання центрується по внутрішньому діаметру. Якщо шліці загартовані, необхідно вал відпалити, після чого роздати кожен шліц у подовжньому напрямку, доводячи ширину шліця до заданого розміру з припуском 0,1-0,2 мм для наступної механічної обробки.
Роздачу шліців виконують вручну, або на пресі спеціальними інструментами – зубилами і чеканами. (рис. 5.5 б, в). Роздачу шліців можна робити на токарному чи стругальному верстатах за допомогою оправок з обертовим конусним роликом. Оправку закріплюють у різцетримач, а деталь встановлюють у центра. Супорт з оправкою і роликом підводять до шліця деталі і поперечною подачею вдавлюють ролик у тіло шліця.
Після роздачі утворені канавки на поверхні шліц заварюють, додатково відпалюють і рихтують, далі здійснюють механічну обробку на даний розмір і піддають гартуванню.
Рисунок 5.5 — Ремонт шліців роздачею: а – канавка, отримана роздачею; б – чекан для роздачі шліців; в – зубило
Внутрішні шліці ремонтують також їх роздачею спеціальною прошивкою, яку продавлюють через шліцьовий отвір на гідравлічному пресі. Після роздачі шліцьовий отвір калібрують шліцьовою протяжкою.
Способи ремонту зношених шліців надаються на рисунку 5.6.
Рисунок 5.6 — Способи ремонту зношених шліців: а – роздача шліців чеканом з наступною механічною обробкою шліців по профілю; б – роздача шліців чеканом в шліцьовій втулці-оправці; в – двостороння роздача шліців; г – заварка канавок з наступною механічною обробкою; д – роздача шліців на токарному верстаті; е – встановлення розточеної ступиці шліцьової втулки з приваркою її електрозваркою; ж – відновлення шліцьової втулки осадкою на шліцьовому валу за допомогою матриці і пуансона
