
- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
Ремонт повздовжніх та поперечних направляючих каретки супорту
У направляючих каретки супорту (рис. 6.15 а) знос частіше виникає на поверхнях 1, 2, З, 4, 7, 8 та 9.
Рисунок 6.15 — Знос направляючих каретки супорту токарного верстату:
а – розміщення направляючих; б – нахил каретки і фартуху внаслідок зносу направляючих
Поверхні 1, 2, 3 та 4 зношуються більше в середній частині. Вони стають увігнутими і у результаті, порушуються взаємна паралельність цих поверхонь і паралельність вісі отвору 5 під гвинт. Підвищений знос поверхонь 7 та 8 тягне за собою нахилення каретки 11 в сторону фартуха 12 (рис. 6.15, б) показано пунктирними лініями.
Крім того із-за нерівномірного розподілення зусиль різання на поверхнях 4 та 8 поступово відбувається розворот каретки. Це в свою чергу викликає нерівномірний знос направляючих по довжині. Порушується перпендикулярність поперечних направляючих 2 і 4 відносно повздовжніх направляючих 7 і 8.
Нижня поверхня 6, де закріплюється фартух, втрачає паралельність до повздовжніх направляючих, перекошується у поперечному напрямку, в результаті чого фартух одержує нахил до станини, в сторону зменшення кута, який утворюється поверхнями 6 каретки і 10 станини для кріплення коробки подач.
При ремонті необхідно відновити первинну точність (0,03 мм на довжині 300 мм); паралельності поверхонь 1, 2, 3, 4 (рис. 6.15, а) до вісі 5 у горизонтальній та вертикальній площинах, паралельність поверхонь 1 і 3 до площини 6 для кріплення фартуху (по лініям аа, а1а1, бб, б1б1); перпендикулярність поперечних направляючих 2, 4 (по лінії вв) до направляючих 7,8 (по лінії в1в1); перпендикулярність поверхні 6 (по лінії б1б1) до площини для кріплення коробки подач на станині; паралельність направляючих 7, 8, 9 до поверхні 6 (по лінії а1а1).
Ремонт направляючих кареток доцільно починати з поверхонь 1, 2, З, 4, а для вивірки їх до вісі 5 отвору в нього встановлюють контрольну оправку. Частіше за все точність цих отворів буває порушена. Тому доцільніше використовувати як базу грань 10, яка завжди перпендикулярна вісі отвору 5 для гвинта поперечної передачі, і площину 6.
Направляючі у каретки можуть бути відремонтовані такими способами:
- всі направляючі стругають і шабрують або обмежуються тільки шабрінням або шліфуванням;
- поверхні 7, 8, 9 відновлюють струганням і компенсують знос накладками з чавуна, латуні, текстоліна, капрону, пластмасових композицій та ін.
На рисунку 6.16 показано спосіб відновлення направляючих 1, 2, 3, 4 швидкісним фрезеруванням.
Рисунок 6.16 — Встановлення каретки у пристосування
Для ремонту використовують пристосування, яке має двоступінчасту основу з Т-подібними пазами і пересувними домкратами. Пристосування встановлюють на столі вертикально-фрезерного верстату, а каретку закріплюють поверхнею 6 до верхньої ступіні 7 пристосування гвинтами, через існуючі отвори 8 для кріплення фартуху, за допомогою рухомих гайок 9, які розміщені в Т-подібних пазах.
Після встановлення каретки супорту у пристосування, за допомогою індикатору, вивіряють поверхню 13 каретки на паралельність руху столу у поперечному напрямку. Відхилення не повинні перевищувати 0,03 мм по всій довжині, при цьому вісь отвору 5 опиниться перпендикулярною напрямку поперечного переміщення столу.
Фрезерування виконують торцевою фрезою 15, яка оснащена пластинами твердого сплаву і заточена у відповідності до кута направляючих. Швидкість різання: V = 3...4 м/с, подача S = 200 мм/хв. Спочатку за один-два проходи до виводу зносу обробляють одночасно поверхні 1, 2, потім, не змінюючи положення фрези, за один прохід поверхні 3, 4.
Точність обробки швидкісним фрезеруванням досягає 0,01...0,03 мм, шорсткість поверхонь – Ra = 0,8…0,4 мкм.
Ремонт поворотних салазок супорту
Ремонт поворотних салазок супорту починають з базової поверхні 1 (рис. 6.17, а), яку шабрують, перевіряючи на фарбу по шліфованій спряженій поверхні поперечних салазок, кількість відбитків повинно бути 8...10 на площині 25x25 мм.
Рисунок 6.17 — Салазки супорту: а – поворотні салазки; б – верхні салазки
Потім виконують ремонт поверхонь шліфуванням в наступному порядку:
- встановлюють поворотні салазки шаброваною поверхнею 1 на спеціальне пристосування 6 та вивіряють поверхні 3 та 4 на паралельність ходу столу. Допуск паралельності 0,02 мм на довжині направляючих;
- шліфують послідовно поверхні 2, 5, 3, 4 торцем чашкового кругу конічної форми, досягаючи шорсткість Rа = 0,8...0,4 мкм.
Допуск паралельності поверхонь 3 і 4 0,02 мм по всій довжині.
Ремонт верхніх салазок
При зносі поверхні 1 (рис. 6.17, б) салазок її проточують на токарному верстаті та встановлюють на епоксидний клей тонкостінну втулку. Потім ремонт виконують у наступній послідовності:
- шабрують поверхню 2, перевіряють на фарбу по спряженій шліфованій площині;
- встановлюють верхні салазки шаброваної площини на пристосування (рис. 6.17 ,а) та вивіряють поверхню 5 на паралельність ходу верстату.
Допускаються відхилення 0,02 мм на довжині направляючих.
- шліфують поверхні 3 та 6. Допуск паралельності їх поверхні 2 не більше 0,02мм;
- шліфують поверхню 5;
- вивіряють поверхню 4 на паралельність ходу столу, відхилення не повинно перевищувати 0,02 мм на всій довжині поверхні;
- шліфують поверхню 4;
- перевіряють поверхні 3, 5 та б на точність спряження з направляючими поворотних салазок на фарбу та при необхідності приганяють шабруванням.