
- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
3.3 Характерні несправності деталей машин
Несправності деталей, машин розділяють на три групи: спрацьовування в процесі роботи, механічні і хіміко-теплові ушкодження (дефекти).
Спрацьовування обумовлені умовами роботи деталей: питомим тиском, швидкістю переміщення поверхонь тертя, циклічністю навантажень і ін.
У залежності від умов роботи, деталі обладнання з переважним видом спрацьовування можна розділити на п'ять груп.
До першої групи відносяться деталі, для яких основним фактором, що впливає на довговічність, є спрацьовування у вигляді тертя.
Для другої групи характерне спрацьовування внаслідок пластичної деформації (шліцові деталі, зубчасті колеса, муфти та ін.).
Для третьої групи переважним є корозійно-механічне чи молекулярно-механічне спрацьовування (циліндри, поршні, розподільні вали і ін.).
До четвертої групи відносяться деталі, довговічність яких визначається стійкістю проти втоми (шатуни, пружини та ін.)
Для п'ятої групи деталей довговічність залежить від стійкості проти спрацьовування робочих поверхонь і стійкості проти втоми (ходові вали, важелі, шестерні коробок подач, напівосі редукторів та ін.)
Деталі з декількома робочими поверхнями, що працюють у різних умовах, необхідно відносити до тієї групи, для якої лімітується їх ресурс, тобто для тієї поверхні, яка піддається найбільшому зносу (спрацьовуванню).
Механічні ушкодження
До них відносяться поломки, вигини, вм'ятини і скручування, тріщини, риски, задири, викришування і ін.
Поломки, як правило, можуть виникнути при сильних ударах внаслідок втоми матеріалу.
Вигини і вм'ятини характеризуються порушенням геометричної форми і виникають від ударних динамічних навантажень.
Скручування деталей типу валів і напіввісей виникають під дією великих крутних моментів.
Тріщини утворюються у найбільш навантажених місцях корпусних деталей, виготовлених з чавуна (станини, кожухи та ін.). Причиною утворення тріщин можуть бути удари чи втома матеріалу.
Риски і задири найбільш часто зустрічаються на робочих поверхнях деталей внаслідок отвердіння мастильних матеріалів або дії абразивних часток.
Викришування характерне для цементованих деталей, що працюють при ударних і поперемінних навантаженнях. Викришування часто виникає на поверхнях зубців шестерень, бігових доріжках підшипників кочення і ін.
Приведений перелік не вичерпує всіх ушкоджень і спрацьовувань деталей, зважаючи на особливості впливу на них різних факторів.
3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
Довговічність відремонтованого обладнання характеризується його здатністю працювати до появи граничного зносу з необхідними перервами для технічного обслуговування або ремонту і оцінюється його ресурсом і терміном служби.
Довговічність роботи обладнання залежить від конструктивних особливостей деталей і формується в процесі ремонту.
Довговічність визначається технічними, технологічними, економічними і естетичними показниками.
Технічні показники – це точність розмірів, форми і розташування поверхонь, величина зазорів і натягів у з'єднаннях, шорсткість поверхонь, биття та ін.
До технологічних показників відносяться: способи відновлення і зміцнення поверхонь, точність механічної обробки, способи захисту від корозії, якість зборки, регулювання, припрацьовування деталей, з'єднання складальних одиниць і ін.
Економічні показники характеризують витрати матеріалів і запасних частин, трудомісткість і собівартість ремонту.
Естетичні показники визначаються наявністю відповідних: покриття; фарбування; зручності в роботі, обслуговуванні і ремонті.
Підвищення довговічності обладнання здійснюється за рахунок:
- розробки науково обґрунтованих технічних вимог на ремонт;
- застосування науково обґрунтованих типових і групових технологічних процесів ремонту;
- раціонального вибору способів відновлення деталей, які забезпечують підвищену зносостійкість і втому;
- використання якісних матеріалів і запасних частин;
- використання прогресивних процесів обкатування, припрацьовування і випробування відремонтованого обладнання;
- організації виробничого процесу, що забезпечує якісне виконання всіх операцій, які починаються з приймання верстата у ремонт і закінчуються здачею відремонтованого верстата в експлуатацію;
- матеріального заохочення працівників за підвищення довговічності роботи відремонтованого обладнання.