
- •1.Біологія культури
- •1.1.Коротка ботанічна характеристика
- •1.2.Вимоги до агроекологічних факторів
- •2. Умови ведення галузі
- •2.1.Загальні відомості про господарство
- •2.2.Метереологічні умови
- •2.3 Ґрунтовий покрив
- •2.4. Структура посівних площ
- •2.5. Урожайність сільськогосподарських культур
- •3. Оцінка грунтово-кліматичного і генетичного ресурсів та встановлення рівня програмованої врожайності
- •3.1. Визначення потенційної урожайності за надходженням фар
- •3.2. Визначаємо урожайність за вологозабезпеченням
- •3.3. Визначення урожайності за ефективною родючістю ґрунту
- •3.4. Визначення врожайності за продуктивністю районованих сортів (гібридів) та встановлення рівня програмованої врожайності
- •4. Обгрунтування системи агротехнічного забезпечення програмованого врожаю
- •4.1. Підбір сортів (гібридів)
- •4.2 Розміщення в сівозміні
- •4.3. Обробіток ґрунту
- •4.4. Удобрення культури
- •4.5. Насіння, його якість, підготовка до сівби, формування структури посіву
- •4.6. Догляд за посівами
- •4.7 Строки та технологія збирання врожаю
- •Висновки
- •Реферат
- •Література
- •Завдання
4.3. Обробіток ґрунту
Система обробітку - це сукупність науково - обґрунтованих заходів обробітку ґрунту,які виконуються в певній послідовності для створення оптимальних умов для росту рослин і отримання високих врожаїв.
Під обробітком ґрунту розуміють механічну дію на грунт робочих органів машин і знарядь з метою забезпечення оптимальних умов для вирощування культур.
Основною метою обробітку ґрунту в посушливих районах збереження вологи на час сівби пшениці,що особливо важливо в посушливих районах і якісне зароблення післяжнивних решток і добрив,особливо при розміщенні пшениці після кукурудзи;створення достатньо ущільненого орного шару - з щільністю 1,1 - 1,3 г/см та дрібно грудочкуватого посівного шару - з перевагою ( не менше 80%) грудочок діаметром 1 -3 см; захист ґрунту від водної та вітрової ерозії.
Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. В нашій зоні краще застосовувати безвідвальний,або поверхневий обробіток (дисковими лущільниками,плоскорізами).
Запроектовані прийоми обробітку ґрунту зведені в таблицю 4.3.1.
Таблиця 4.3.1 Система обробітку грунту під озиму пшеницю,
попередник – чорний пар.
Вид обробітку грунту |
Прийоми обробітку |
Машини для обробітку |
Строки виконання робіт |
Агротехнічні вимоги до якості виконання робіт |
Основний Обробіток пару |
Дискування |
БДТ -7 + Т-150К |
Після збирання попередника |
На 8-10 см Без огріхів |
Оранка |
ПЛП-6-30 + Т-150К |
Відразу після дискування |
На 20-22 см Без огріхів |
|
Передпосівний
|
|
|
|
|
Передпосівна культивація |
КПС - 4 + МТЗ-80 |
Перед посівом |
На глибину заробки насіння (6-8см) |
Висновок: Наведена в таблиці 4.3.1 система обробітку ґрунту під соняшник забезпечить створення сприятливих умов для якісної сівби, дружного і рівномірного проростання насіння.
4.4. Удобрення культури
Добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна. Великий позитивний вплив на продуктивність пшениці пояснюється тим,що у ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі,а фізіологічна активність кореневої системи її не достатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах.
Враховуючи дані про винос поживних речовин одиницею врожаю, наявності їх в ґрунті та коефіцієнтів їх використання з ґрунту та добрив визначаємо загальні норми внесення мінеральних добрив на запланований урожай за формулою:
НД=1000*У*В-(30*П*К+О*С*К) (3.4.1)
Км
де НД – норма певного добрива, необхідного для одержання запрограмованого врожаю, кг/га діючої речовини;
У – величина запрограмованого врожаю, т/га;
В – винос одним центнером основної продукції з відповідною кількістю побічної продукції азоту, фосфору чи калію, кг;
30 – коефіцієнт переводу мг/100 г поживної речовини в кг/га;
П – вміст NPK в грунті, мг/100 г;
Кп – коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, %;
Км – коефіцієнт використання поживної речовини з мінеральних добрив, %.
Визначаємо норму внесення азотних добрив при таких вихідних даних:
У – 5,65 т/га;
В – 3,5 кг;
П – 11 мг/100 г;
Кп – 30 %;
5 Км – 70 %.
НД = 1000*5,65*3,5 - (30*11*30) =141 кг.д.р.
70
Переводимо поживну речовину азотних добрив у фізичну вагу для внесення аміачної селітри, яка містить 34,4 % азоту за такою пропорцією:
100кг - 34,4 кг.д.р
х кг - 141 кг.д.р
х = 100*141 =409,9 кг/га
34,4
Визначаємо норму внесення фосфорних добрив при таких вихідних даних:
У – 5,65 т/га;
В – 1,2 кг;
П – 14 мг/100 г;
Кп – 10 %;
10 Км - 25%.
НД= 1000*1,2*5,65- (30 *14*10) = 103,2 кг/га
25
Переводимо поживну речовину фосфорних добрив у фізичну вагу для внесення суперфосфату, який містить 20 % фосфору за такою пропорцією:
100 кг - 20 кг.д.р
х кг - 103,2 кг.д.р
х = 100* 103,2 = 516 кг/га.
20
Система удобрення озимої пшениці на основі вище наведених розрахунків наведена в таблиці 4.4.1.
Таблиця 4.4.1. Система удобрення культури
Удобрення |
Норми внесення добрив |
Строки і способи внесення добрив, марки машин |
Вимоги до якості внесення добрив |
||||
N |
P |
K |
|
|
|||
Основне Поживна речовина, кг/га Фізична вага |
-
|
103,2 516 |
- |
Під оранку, поверхневе внесення МТЗ-80+РУМ-8 |
Дотримання норми внесення добрив |
||
Допосівне Поживна речовина, кг/га Фізична вага |
141 409 |
-
|
- |
Під передпосівну культивацію, локально МТЗ-80+1РМГ-4 |
|||
Припосівне Поживна речовина, кг/га Фізична вага |
- |
- |
- |
|
Висновок: Виходячи з таблиці 4.4.1. система удобрення під озиму пшеницю передбачає раціональне використання строків і способів внесення добрив, які враховують вимоги культури до елементів живлення, тривалість періоду їх засвоєння та забезпечують отримання високих врожаїв.