Ефективність функціональної структури суоп

Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.

Економічна ефективність визначається з метою:

– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);

– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;

– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;

– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат. Наведений у табл. 1 перелік витрат неповний, тому за наявності на підприємстві інших видів витрат на охорону праці вони можуть враховуватися аналогічним чином.

Таблиця 1

Основні витрати на охорону праці на підприємстві

Номер групи витрат	Назва і позначення групи витрат	Назви складових витрат	Позначення складових витрат
I	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці	додаткові відпустки	П1
		скорочений робочий день	П2
		лікувально-профілактичне харчування	П3
		отримання молока або інших рівноцінних продуктів	П4
		підвищення тарифних ставок	П5
		доплати за умови та інтенсивність праці	П6
		пенсії на пільгових умовах	П7
II	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань	витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами країни	В1
		витрати на заходи щодо охорони праці по колективних договорах	В2
		витрати на заходи щодо охорони праці з фонду охорони праці підприємства	В3
III	Витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві	вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будинків і споруд	Г1
		затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо	Г2
		виплати заробітної плати і доплати за час простою	Г3
		вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд	Г4
		вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули внаслідок загибелі або інвалідності	Г5
IV	Штрафи й інші види відшкодування збитку	компенсації за час вимушеного простою через небезпеки проведення робіт та припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці	Ш1
		штрафи, пеня, виплати за недо­тримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами	Ш2
		компенсаційні виплати за ура­жен­ня населення, житлового фонду, приватного майна і забруднення навколишнього середовища	Ш3

II. Річна економія витрат у зв'язку з поліпшенням умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності, визначається за формулою:

де		– суми витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці;
		– суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;
		– суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві.

Індекси «Д» і «П» – це значення наведених витрат, відповідно, до і після реалізації заходів щодо поліпшення умов праці.

II. 1. Сума витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці:

II. 2. Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:

II. 3. Сума штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві:

III. Загальні витрати підприємства на охорону праці як до введення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього, розраховуються за формулою:

де В₁, В₂, В₃ – профілактичні заходи.

Кількість і характер показників, що використовуються в розра­хунках ефективності, визначаються очікуваним результатом заходу, спрямованого на охорону праці. Так, для заходів, що знижують рівень травматизму і захворюваності, основними показниками є зниження матеріальних збитків та економія загубленого часу, а для заходів, що забезпечують поліпшення умов праці за рахунок зниження трудомісткості продукції або робіт, – збільшення доходу і підвищення продуктивності праці.

IV. Продуктивність праці – це кількість продукції, зроблена за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількість часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.

Розрахунок величини економії від зниження рівня профзахво­рювань або травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня травматизму (аналогічно для захворюваності) за певний проміжок часу Д за формулою:

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травми або профзахворювання на 100 працюючих відповідно до і після впровадження заходів, дн.;

Ч₃ – річна середньостатистична чисельність працівників, чол.

2. Підвищення продуктивності праці визначається із спів­від­но­шення:

де В_зм – вартість випущеної товарної продукції за зміну на одного працівника, виробничого персоналу;

В_р – вартість річної товарної продукції підприємства.

3.2

15