3.2 Розрахунок освітлення
Для робочих місць виробничих підрозділів підприємств автотранспорту застосовуються природне і штучне освітлення.
Природне і штучне освітлення визначається розрядами і підрозрядами зорових робіт, що виконуються на робочих місцях (зовнішній вигляд виробів, точність обробки, розмір і контраст об’єкта розрізнення, використаний інструмент і прилади, характеристика фону).
Розряди і підрозряди зорових робіт для визначення необхідної інтенсивності природного і штучного освітлення наведені в дод. 15.
3.2.1 Розрахунок штучного освітлення
Для освітлення виробничих приміщень штучним світлом, як правило, використовують газорозрядні лампи. Лампи розжарювання рекомендуються для використання при неможливості використання газорозрядних ламп.
У дод.15 наведено норми штучного освітлення для підприємств автотранспорту.
Спочатку розраховується загальне освітлення, а потім комбіноване, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення.
3.2.2 Розрахунок загального освітлення
Загальне освітлення розраховують в основному за методом коефіцієнта світлового потоку:
F=E· Fn· k · Z /( η · n · 10) (3.1)
де Е – норма освітлення (дод. 15),лк;
Fn- площа приміщення, м2 ;
k – коефіцієнт запасу, k=1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші – для газорозрядних ламп);
Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення ; Z=1,1...1,5 ;
η – коефіцієнт використання освітлювальної установки ;
n - кількість ламп.
Для визначення коефіцієнта η розраховують індекс приміщення:
і = а · в / [Нс(а+в)] (3.2)
де а та в – довжина та ширина приміщення на кресленні, м ;
Нс – висота розташування світильника над освітлювальною поверхнею, м.
Висота розташування світильника менша або дорівнює висоті приміщення.
При однаковому коефіцієнті відображення стелі і стін, що дорівнює 0,7, коефіцієнт η залежно від і має такі значення :
Індекс приміщення і |
|
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
коефіцієнт використання η |
2 |
0,22 |
0,37 |
0,48 |
0,54 |
0,59 |
0,61 |
Мета розрахунків – визначити потрібну кількість ламп за формулою:
n =Е· Fn· k· Z /( F· η ·10) (3.3)
де F- світловий потік, створений однією лампою (дод. 16).
3.2.3 Розрахунок місцевого освітлення
Рис.3
Графік знаходження ε
Для розрахунку місцевого освітлення необхідно визначити потужність чи світловий потік ламп. Для місцевого освітлення використовують переважно лампи розжарювання:
F= 1000· h 2 · Е/ε , (3.4)
де h – відстань від ламп до освітлювальної поверхні, м ;
Е - нормативна освітленість, лк ;
Ε – показник, який вибирається за графіком, в залежності від h івідстані d від перпендикулярного променю на освітлювальну поверхню до освітлювальної точки (рис.3).
Наприклад, для зони ТО та ПР місцеве освітлення має забезпечити освітленість Е=300-200=100(лк). Приймаємо h=0,6; d=0,5 м. Тоді
F=1000 ·0,62 ·100/100=360 лм
За дод.16 вибираємо лампу розжарювання НБ-40 (400лм).