Тема 4. Політика формування власного та залучення позичкового капіталу
Склад власного капіталу підприємств та цілі його формування
Джерела формування власних ресурсів підприємства
Механізм розробки політики формування власного капіталу
Форми фінансових зобов’язань підприємства
Класифікація позичкових коштів
Механізм залучення позичкового капіталу на кредитному ринку
Основні етапи розробки політики залучення позичкового капіталу
Власний капітал –це власні джерела фінансування підприємства, які внесені його засновниками (учасниками), або суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал.
Власний капітал на підприємстві представлений наступними основними формами:
Статутний фонд.
Він характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається Статутом підприємства. Для підприємств окремих сфер діяльності та організаційно-правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством.
Резервний фонд (резервний капітал).
Він є зарезервованою частиною власного капіталу підприємства, призначеного для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством).
Спеціальні (цільові) фінансові фонди.
До них відносяться цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових коштів з метою їх подальшого цільового витрачання. В складі цих фінансових фондів виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд спеціальних програм, фонд розвитку виробництва та інші. Порядок формування і використання засобів цих фондів регулюється Статутом та іншими установчими і внутрішніми документами підприємства.
Нерозподілений прибуток.
Він характеризує частину прибутку підприємства, одержану в попередньому періоді і не використану на споживання власникам (акціонерам, пайовикам) і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісту вона являється однією з форм резерву власних фінансових коштів підприємства.
Інші форми власного капіталу.
До них відносяться розрахунки за майно (при здачі його в оренду), розрахунки з учасниками (по виплаті їм доходів у формі відсотків або дивідендів) і деякі інші, відображені в першому розділі пасиву балансу.
Формування власного капіталу підпорядковано двом основним цілям:
Формування за рахунок власного капіталу необхідного обсягу позаоборотних активів. Сума власного капіталу підприємства, яка авансована в різні види його поза оборотних активів (основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення; обладнання, призначене до монтажу; довгострокові фінансові інвестиції та ін.), характеризуються терміном «власний основний капітал».
Сума власного основного капіталу розраховується за формулою:
ВК
=
П
А
- ДПК
,
(2.23)
де ВК - сума власного основного капіталу;
П А – загальна сума позаоборотних активів підприємства;
ДПК - сума довгострокового позикового капіталу, використаного для фінансування поза оборотних активів підприємства.
Формування за рахунок власного капіталу необхідного обсягу оборотних активів.
Сума власного капіталу, авансованого в різні види оборотних активів підприємства (запаси сировини і матеріалів, полу фабрикатів; обсяг незавершеного виробництва; запаси готової продукції; дебіторська заборгованість;, грошові активи та інше), характеризується терміном «власний оборотний капітал».
Сума власного оборотного капіталу розраховується за формулою:
ВК = ОА - ДПК - КПК, (2.24)
де ВК - сума власного оборотного капіталу;
ОА – загальна сума оборотних активів підприємства;
ДПК - сума довгострокового позикового капіталу, використаного для фінансування оборотних активів підприємства;
КПК – сума короткострокового позикового капіталу, залученого підприємством.
Сукупність всіх майнових цінностей або активів підприємства, сформованих виключно за рахунок власного капіталу, характеризується терміном «чисті активи підприємства».
Важливим показником, який характеризує склад власного капіталу підприємства, є співвідношення власного і оборотного капіталів, що виражається в коефіцієнті маневреності власного капіталу.
Оптимізація складу власного капіталу в розрізі основного і оборотного його видів вимагає врахування галузевих особливостей операційної діяльності підприємства, середньої тривалості операційного циклу, а також оцінки позитивних і негативних особливостей функціонування позаоборотних і оборотних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу.
Класифікація джерел формування власних фінансових ресурсів (ВФР):
І. Внутрішні джерела :
1. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.
Йому належить основне місце серед джерел, оскільки він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і зростання ринкової вартості підприємства.
2. Амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних засобів і нематеріальних активів.
Відіграють певну роль, особливо на підприємствахз високою вартістю основних засобів і нематеріальних активів, проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування.
3.Інші внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів.
Не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.
ІІ. Зовнішні джерела:
Залучення підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків в статутний фонд) або акціонерного капіталу (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій).
Належить основне місце серед зовнішніх джерел.
Отримання підприємством безвідплатної фінансової допомоги.
Така допомога зазвичай надається окремим державним підприємствам.
Інші зовнішні джерела формування власних фінансових ресурсів.
До них входять: безкоштовно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.
Політика формування власних фінансових ресурсів – це частина загальної стратегії формування капіталу підприємства, яка полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів (ВФР) підприємства здійснюється по наступних основних етапах: