
- •Тема 1. Теоретичні основи формування капіталу
- •Тема 2. Оптимізація структури капіталу підприємства
- •1. Вартість капіталу та методи її оцінки.
- •Вартість нерозподіленого прибутку (внп) останнього звітного періоду
- •Вартість додатково залученого акціонерного (пайового) капіталу
- •Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства
- •2. Механізм формування ефекту фінансового лівериджу .
- •3. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі формування його капіталу.
- •4. Структура сформованого капіталу підприємства
- •5.Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності
- •6. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості.
- •7. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику.
- •Тема 3. Особливості формування капіталу підприємства, що створюється
- •Тема 4. Політика формування власного та залучення позичкового капіталу
- •Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства у попередньому періоді.
- •Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.
- •Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел.
- •Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.
- •Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.
- •Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.
- •Тема 5. Теоретичні та методичні основи використання капіталу
- •Тема 6. Особливості використання капіталу в операційній діяльності підприємства
- •1. Маржинальний операційний прибуток (мПо):
- •2. Валовий операційний прибуток (вПо):
- •3. Чистий операційний прибуток (чПо):
3. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі формування його капіталу.
Одним з важливих завдань управління формуванням капіталу підприємства є забезпечення його фінансової рівноваги в процесі економічного розвитку. Механізм забезпечення такої рівноваги базується на використанні моделі стійкого економічного зростання підприємства, основними параметрами якої є цільові стратегічні показники формування капіталу.
Найбільш простий варіант моделі стійкого економічного зростання підприємства має наступний вигляд:
∆ОР =
,
(2.16)
де ∆ОР – можливий темп приросту обсягу реалізації продукції, що не порушує фінансову рівновагу підприємства, виражений десятковим дробом;
ЧП – сума чистого прибутку підприємства;
ККП – коефіцієнт капіталізації чистого прибутку, виражений десятковим дробом;
А – вартість активів або загальна сума капіталу підприємства;
КО - коефіцієнт оборотності загальної суми капіталу в разах;
ОР - обсяг реалізації продукції;
ВК – сума власного капіталу підприємства.
Для з’ясування економічної суті розкладемо модель стійкого економічного зростання на 4 окремі складові її елементи :
∆ОР
=
х ККП х
х КО
,
(2.17)
Коефіцієнт лівериджу активів (А/ВК) характеризує фінансовий важіль, з яким власний капітал формує активі підприємства і відповідно загальну суму капіталу.
З приведеної моделі видно, що можливий темп приросту обсягу реалізації продукції, який не порушує фінансову рівновагу підприємства, складає добуток чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівноважному його стані на попередньому етапі управління формування капіталу.
Якщо базові параметри стратегії формування капіталу підприємства залишаються незмінними в майбутньому періоді, розрахунковий показник складатиме оптимальне значення можливого приросту об’єму реалізації продукції. Будь-яке відхилення від цього оптимального значення буде або вимагати додаткового залучення фінансових ресурсів (порушуючи рівновагу), або генерувати додатковий обсяг цих ресурсів, не забезпечуючи ефективного їх використання в операційному процесі.
Якщо ж за умовами кон’юктури товарного ринку підприємство не може вийти на запланований темп приросту обсягу реалізації продукції або, навпаки, може істотно його перевищувати, для забезпечення нового ступеня фінансової рівноваги підприємства в параметри стратегії формування його капіталу повинні бути внесені відповідні корективи (тобто змінені значення окремих базових цільових стратегічних показників).
Таким чином, модель стійкого економічного зростання підприємства є регулятором оптимальних темпів розвитку обсягу операційної діяльності (приросту обсягу реалізації продукції) або навпаки – регулятором основних параметрів фінансового розвитку підприємства. Вона дозволяє закріпити досягнену на попередньому етапі формування капіталу фінансову рівновагу в довгостроковій перспективі його економічного розвитку. Змінюючи параметри стратегії формування капіталу підприємства, можна відповідним чином змінювати оптимальний тема приросту обсягу реалізації, зберігаючи при цьому базову фінансову рівновагу.